ІНСТРУКЦІЯ

 з безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул

1. Загальні положення.

1.1. Інструкція з безпеки учнів під час літніх канікул поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час перебування учнів на літніх канікулах.

2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час  літніх канікул.

2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком літніх канікул.

2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул.

2.2.1. Під час канікул, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

  • · рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;
  • · за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
  • · переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
  • · у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
  • · виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
  • · чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
  • · на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки транспортного засобу;
  • · у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
  • · категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, або невстановлених місцями;
  • · по проїжджій дорозі рухатися на велосипеді можна тільки дітям, які досягай 16-ти років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
  • · водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, якщо є поряд велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
  • · для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо)· слід обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати заборонено;
  • · учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які були отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах, предметних уроках;
  • · перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;
  • · учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

2.2.2. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

  • · заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину тощо);
  • · користуватися газовою плитою вдома можна тільки із спеціалізованим електричним приладом для вмикання і під наглядом дорослих;
  • · заборонено використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу тощо); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), хлопушки, дугові прожектори; влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть викликати загоряння; встановлювати стільці, крісла тощо, конструкції, виготовлені з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;
  • · у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомі, чужі предмети, зокрема побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах – це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;
  • · не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живляться струмом. Користуватися електроприладами тільки сухими руками і в присутності батьків. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, слід негайно повідомити дорослих;
  • · не скупчуватися біля проходів у громадських установах, біля входів та виходів, у приміщеннях вестибюлю;
  • · під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, виконувати правила пожежної безпеки;
  • · у разі пожежної небезпеки (наявності вогню, іскріння, диму) слід
  • · негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Ви службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, залишити номер свого телефону;
  • · при появі запаху газу в квартирі, приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввімкнена, й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону – 101; назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши номер свого телефону.

2.2.3. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

  • · під час канікул заборонено перебувати біля водойм без супроводу дорослих для запобігання утоплення дітей. Відпочиваючи у прибережній зоні, слід виконувати правила безпечної поведінки на воді: не запливати за огороджу вальні буї, не підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів; на залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети; не використовувати
  • · рятувальні засоби і спорядження не за призначенням; не стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, й у місцях, де невідомі глибина та стан дна; не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається; не стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів; не використовувати для плавання дошки, камери від волейбольних м’ячів, рятувальні круги, надувні матраци (особливо у штормову погоду); не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після заходу сонця; не стрибати у воду в незнайомих місцях; не купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів; не засмічувати воду та узбережжя, не залишати та не кидати сміття. Заборонене купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, що не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку. Під час купання не слід робити зайвих рухів, не пірнати, не треба тримати свої м’язи в постійній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не брати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозволу лікаря. Не можна заходити у воду спітнілим або після прийому сонячних ванн, жвавих ігор. Як тільки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягтися. Категорично заборонено заходити у воду, якщо ви погано почуваєтеся;
  • · категорично заборонено перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів й попередження травм та загибелі дітей;
  • · категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
  • · уникати вживання в їжу грибів;
  • · категорично заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
  • · пересуватися слід обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;
  • · не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – дані проводи можуть бути ще підживлені електрострумом;
  • · не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень на відстані 5 м;
  • · бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турніки та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
  • · не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;
  • · не підходити До відчинених вікон, мити вікна тільки в присутності дорослих, не нахилятися на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей із висоти;
  • · не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;

2.2.4. Під час канікул учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутому просторі з чужими людьми, правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:

  • · не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;
  • · не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони
  • · запитують дорогу. Скажіть, що не знаєте, і швидко йдіть геть;
  • · перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20 год, до 14-ти років – до 21 год, до 18-ти років – до 22 год. У темну пору сезону – до настання темряви;
  • · діти мають право не відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, чи скоро прийдуть батьки, повідомте, що скоро – вони у сусідів, а в цей час зателефонуйте батькам і двері незнайомцям не відчиняйте;
  • · бути подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся толерантними відносинами;
  • · не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважнішими, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;
  • · під час перебування на дискотеці, треба завчасно попередити батьків, щоб зустріли вас після заходу; слід керуватися загальними правилами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку діями і словами.
  • · У разі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;
  • · не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми у кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності; позбавлення волі неповнолітньому може бути призначення строком до 10-ти років; найбільш суворим примусовим заходом виховного характеру с направлення до спеціальних навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;
  • · батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;
  • · всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України: Всеукраїнська лінія «Телефон довіри» – 800-500-21-80; національна гаряча лінія з питань попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей – 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).

2.2.5. Під час канікул учні повинні виконувати правила запобігання захворювань на грип,вірусні захворювання , інфекційні й кишкові захворювання, педикульоз тощо:

  • · при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, і викликати сімейного лікаря чи педіатра;
  • · хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;
  • · приміщення постійно провітрювати;
  • · у разі контакту із хворим одягати марлеву маску;
  • · хворому слід дотримуватися постільного режиму;
  • · вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;
  • · постійно мити руки з милом;
  • обробляти руки антисептичними засобами;
  • під час карантину перебувати вдома,  не контактувати з друзями, однолітками;
  • · не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити й ошпарювати;
  • · для запобігання захворювання на педикульоз, регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібране у зачіску, не користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати свого одягу іншим;
  • · не вживати самостійно медичних препаратів, не рекомендованих лікарем;
  • · якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих немає поряд, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а також зателефонувати батькам.

3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.

3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, а чітко і спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.

3.2. Слід зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.

3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, потрібно зателефонувати до служб екстреної допомоги за телефонами:

101– пожежна охорона;

102 – міліція;

103 – швидка медична допомога;

104– газова служба;

коротко описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

3.4. У разі можливості слід залишити територію аварійної небезпеки

 

 

 

ІНСТРУКЦІЯ

з безпеки життєдіяльності учнів під час весняних канікул

 1. Загальні положення.

1.1. Інструкція з безпеки учнів під час весняних канікул поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час перебування учнів на весняних канікулах.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого наказом Міністерства освіти й науки України від 01.08.2001. № 563, «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001. № 1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ й організацій системи освіти України», затверджених наказом Міністерства освіти й науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998.            № 348/70.

1.3. Всі учасники навчально-виховного процесу повинні знати Правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання й навички користування медикаментами.

2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час весняних канікул.

2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком весняних канікул.

2.1.1. Перед початком весняних канікул слід чітко визначити терміни початку та закінчення канікул.

2.1.2. В разі продовження канікул потрібно телефонувати в останній день визначених термінів класному керівникові для визначення нового терміну канікул.

2.1.3. Потрібно ознайомитися з планом проведення канікул у класі, школі, брати активну участь у запланованих заходах.

2.1.4. У разі неможливості, через поважні причини або сімейні обставини,  взяти участь у запланованих заходах під час канікул або вчасно приступити до навчальних занять після канікул, учні, батьки повинні завчасно попередити класного керівника, надавши  медичну довідку, яка підтверджує причину.

2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час весняних канікул.

 2.2.1. Під час канікул, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, слід чітко виконувати Правила дорожнього руху:

· рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;

· за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, слід іти назустріч руху транспортних засобів;

· переходити проїжджу частину можна тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а в разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

· у місцях, де рух регулюється, треба керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;

· виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів, упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;

· чекати на транспортний засіб потрібно тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;

· на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая;

· в разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, або спеціальним звуковим сигналом треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;

· категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями;

 · по дорозі на велосипеді рухатися можна тільки дітям, які досягли 16-ти років; мопеди й велосипеди мають бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – помаранчового, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотримуватися Правил дорожнього руху;

· водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом і звуковим сигналом; рухатися по автомагістралях, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;

· заборонено виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд, самокат, ролики тощо), обирати місце для катання слід на дитячих майданчиках;

· в жодному разі не можна чіплятися за задній бампер машин для того, щоб покататися по проїжджій частині дороги – ці дії визначені вищою категорією небезпеки, що може призвести до ДТП, травмування й загибелі;

· учні повинні виконувати зазначені Правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які вони отримали на уроках курсу «Основи здоров’я», виховних годинах, предметних уроках;

· перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;

· учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

2.2.2. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, приміщеннях, транспорті учні повинні чітко виконувати Правила пожежної безпеки:

· не брати з собою вогненебезпечні предмети, які можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину тощо);

· користуватися газовою плитою вдома тільки зі спеціалізованим електричним приладом для вмикання й під наглядом дорослих;

· заборонено використовувати віконниці на вікнах для затемнення приміщень; застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення;  застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, тощо); влаштовувати світлові ефекти зі застосуванням хімічних та інших речовин, які можуть викликати загоряння; встановлювати стільці, крісла тощо, конструкції з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;

· в жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайому чи чужу побутову техніку, не вмикати її в розетку вдома чи в інших установах – це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;

· не можна наближатися до електроприладів, музичної апаратури, які живляться струмом. Користуватися електроприладами тільки в присутності батьків, сухими руками. В разі виявлення обірваних проводів, неізольованість або іскріння проводки, слід негайно повідомити дорослих;

· не збиратися біля проходів у громадських установах, входах та виходах, у приміщеннях вестибюлю;

· під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, виконувати Правила пожежної безпеки;

· в разі пожежної небезпеки : наявності вогню, іскріння, диму – негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером 101) назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, свій номер телефону;

· при появі запаху газу в приміщенні в жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввімкнена, й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи пожежну охорону – 101, назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описати ситуацію, залишити свій номер телефону;

 2.2.3. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті та інше учні повинні чітко виконувати Правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

· під час канікул заборонено наближатися й перебувати біля водоймищ без супроводу дорослих для запобігання утоплення дітей;

· категорично заборонено наближатися й перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих напівзруйнованих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів й попередження травм та загибелі дітей;

· категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;

· уникати вживання в їжу грибів;

· заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;

· пересуватися слід обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;

· не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – дані проводи можуть бути ще підживлені електрострумом;

· не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – удар електрострумом від високовольтних живлень можна отримати на відстані 5 м;

· слід бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турніки та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;

· не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;

· не підходити до відчинених вікон, мити вікна тільки в присутності дорослих, не нахилятися на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей із висоти;

· не спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища – там може бути отруйний газ;

· не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;

· застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках курсу «Основи здоров’я», виховних годинах, предметних уроках.

 

 2.2.4. Під  час канікул учні повинні дотримуватися Правил безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутому просторі з чужими людьми, Правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:

· не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема, не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;

· не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Краще сказати, що не знаєте, і швидко йти геть;

· перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20 год, до 14-ти років – до 21 год, до 18-ти років до 22 год. В темну пору сезону – до настання темряви;

· діти мають право не відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, чи скоро прийдуть батьки, повідомте, що скоро – вони в сусідів. Тим часом слід зателефонувати батькам, а незнайомцям двері не відчиняти;

· слід триматися подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивної поведінки, що може призвести до бійки або травми; в стосунках із оточуючими слід керуватися толерантними стосунками;

· не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважними, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між будинками й тунелями. Якщо за вами хтось іде, треба зупинитися й відійти в бік, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;

· під час перебування на дискотеці, потрібно завчасно попередити батьків, щоб зустріли вас після закінчення заходу; керуватися загальними правилами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку рухами й словами. В разі небезпечної ситуації потрібно звертатися до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;

· не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми в кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочин, вчинений після 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності; позбавлення волі неповнолітньому може бути призначене терміном не більш як на 10 років; найбільш суворим примусовим заходом виховного характеру є направлення до спеціальних навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;

· батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;

· всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України: Всеукраїнська лінія «Телефон довіри» – 800-500-21-80; національна гаряча лінія з питань попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей – 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).

 2.2.5. Під час канікул учні повинні виконувати Правила  запобігання захворюванням на грип, інфекційні, кишкові захворювання, педикульоз тощо:

· при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, викликати лікаря;

· хворому виділити окреме ліжко; посуд, білизну;

· приміщення постійно провітрювати;

· в разі контакту з хворим одягати марлеву маску;

· хворому дотримуватися постільного режиму;

· вживати заходів профілактики: їсти мед, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;

· перед їжею мити руки з милом;

· не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити й ошпарювати;

· для запобігання захворювань на педикульоз, регулярно мити голову; довге волосся в дівчат має бути зібране в зачіску, не слід користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати свого одягу іншим;

· не вживати самостійно  медикаментів і препаратів, не рекомендованих лікарем;

· якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих немає поряд, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а також зателефонувати батькам.

 3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.

3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.

3.2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.

3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, слід зателефонувати в служби екстреної допомоги за телефонами:

101 – пожежна охорона;

102 – міліція;

103 – швидка медична допомога;

104 – газова служба,

коротко описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

 

3.4. В разі можливості покинути територію аварійної небезпеки.

 

 

«Правила безпеки під час зимових канікул»

 

1. Загальні правила безпечної поведінки на зимових канікулах

1.1. Інструкція з правил безпеки для учнів під час зимових канікул розроблена у відповідності до Закону України "Про охорону праці" (Постанова ВР України від 14.10.1992 № 2694-XII) в редакції від 20.01.2018р., на основі «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9 в редакції від 30 березня 2017 року.
1.2. Інструкція з правил безпеки під час зимових канікул встановлює вимоги безпеки життєдіяльності для учнів 1-11 класів під час зимових канікул, під час проведення новорічних свят, на водоймах, на ковзанці.
1.3. Дана інструкція розроблена з метою проведення інструктажу з учнями школи безпосередньо перед початком зимових канікул.
1.4. Дітям необхідно уважно прослухати інструктаж «Правила поведінки на зимових канікулах», який проводиться класним керівником, запам'ятати основні вимоги безпеки.
1.5. У період зимових канікул в разі ожеледі не поспішати при ходьбі, чи не обганяти перехожих. При падінні - намагатися впасти на бік, не потрібно хапатися за оточуючих.
1.6. Необхідно суворо дотримуватися цих правил безпечної поведінки під час зимових канікул, бути уважним і обережним на проїжджій частині дороги, дотримуватися правил дорожнього руху.
1.7. У громадському транспорті бути уважним і обережним при посадці і виході, на зупинках.
1.8. Не вести бесіду зі сторонніми (незнайомими) людьми. Не реагувати на знаки уваги і накази незнайомця. Не дозволяється виходити зі сторонніми особами.
1.9. Не потрібно грати в темних місцях, на звалищах, будівельних майданчиках, пустирях і в покинутих будівлях, поряд із залізницею і автомагістраллю.
1.10. Завжди доводити до відома батьків, куди йдеш гуляти.
1.11. Забороняється без супроводу дорослих і дозволу батьків йти до водойм (річок, озер, водосховищ) і в ліс, їхати в інший населений пункт.
1.12. На зимових канікулах необхідно тепло одягатися відповідно до погодних умов.
1.13. Граючи в сніжки, не кидати в обличчя і в голову.
1.14. Не дозволяється ходити вздовж будинків - можливе падіння снігу та бурульок.
1.15. Не дражнити і не гладити вуличних собак та інших тварин.
1.16. Перебуваючи вдома під час канікул, бути уважним при поводженні з гострими, ріжучими, колючими предметами і електронагрівальними приладами; забороняється грати з сірниками, запальничками і т.п. Суворо дотримуватися правил пожежної безпеки.

2. Правила поведінки дітей в громадських місцях під час проведення новорічних свят

2.1. При відвідуванні новорічних вистав з батьками, ні в якому разі не відходьте від них далеко, тому що при великому скупченні людей можна легко загубитися в натовпі.
2.2. У місцях проведення масових новорічних гулянь намагайтеся пам'ятати дані правила поведінки дітей на зимових канікулах, триматися подалі від натовпу людей, щоб уникнути отримання травм.
2.3. У місцях масового скупчення людей необхідно:

  • прислухатися до законних попереджень і вимог адміністрації, поліції та інших осіб, відповідальних за підтримання порядку, пожежної безпеки;
  • вести себе шанобливо по відношенню до всіх учасників масових заходів, обслуговуючого персоналу, посадових осіб, відповідальних за підтримання громадського порядку і безпеки під час проведення масових заходів;
  • не допускати дій, які здатні утворити небезпеку для оточуючих і привести до створення екстремальної ситуації;
  • виконувати організований вихід з приміщень і споруд по закінченню заходів;
  • при отриманні інформації про евакуацію потрібно слідувати згідно з вказівками адміністрації і співробітників правоохоронних органів, відповідальних за забезпечення правопорядку, дотримуючись спокою і не створюючи паніки.

3. Правила пожежної безпеки під час новорічних свят

3.1. Не використовуйте на новорічних святах одяг з вати і марлі.
3.2. У приміщенні забороняється запалювати бенгальські вогні, застосовувати хлопавки і воскові свічки. Пам'ятайте, відкритий вогонь завжди небезпечний!
3.3. Не дозволяється використовувати піротехніку, якщо ви не знаєте, як нею користуватися, інструкції не додається, або вона написана незрозумілою вам мовою.
3.4. Не прикрашайте ялинку м'якими та пластмасовими іграшками, так як вони дуже швидко займаються.
3.5. Не обкладайте підставку ялинки ватою.
3.6. Висвітлювати ялинку необхідно тільки електрогірляндами промислового виробництва.
3.7. Не можна ремонтувати і вдруге експлуатувати піротехніку, яка не спрацювала.
3.8. Категорично забороняється використовувати саморобні піротехнічні пристрої.

4. Правила поведінки на водоймах взимку для дітей

4.1. Ні в якому разі не виходьте на тонкий незміцнілий лід.
4.2. Місця, які з темним прозорим льодом більш надійні, ніж сусідні з ним – непрозорі.
4.3. Не катайтеся на ковзанах з появою першого льоду. На них дуже легко в'їхати на тонкий, незміцнілий лід або в ополонку.
4.4. У разі крайньої необхідності переходу небезпечного місця на льоду зав'яжіть навколо пояса шнур, залишивши за собою вільно волочиться кінець, якщо ззаду пересувається товариш.
4.5. Надаючи допомогу товаришеві, який провалився під лід , подавайте йому в руки пояс, шарф, палицю і т. п. За них можна вхопитися міцніше, ніж за простягнуту руку, до того ж при зближенні легше обламати кромку льоду і можна теж провалитися під лід.
4.6. Якщо випадково потрапили на тонкий лід, відходити назад легкими обережними кроками, не відриваючи ніг від льоду.
4.7. Не ходіть з вантажем за плечима по незміцнілому льоду. Якщо цього не можна уникнути, обов'язково знімайте одну з лямок заплічного мішка, щоб відразу звільнитися від нього в разі провалу.
4.8. При провалі під лід не панікуйте, не намагайтеся повзти вперед і підламувати його ліктями і грудьми. Спробуйте лягти на спину і виповзти на свій слід, а потім, не встаючи, відповзти від небезпечного місця.
4.9. При проламуванні льоду необхідно:

  • звільнитися від важких, що сковують рухи, предметів;
  • не втрачати часу на звільнення від одягу, так як в перші хвилини до повного намокання, він утримує людину на поверхні води;
  • пробувати вибиратися на лід в місці, де сталося падіння;
  • виповзати на лід методом «скручування», іншими словами перекочуючись зі спини на живіт;
  • встромляти в лід будь-які гострі предмети, підтягуючись до них;
  • віддалятися від ополонки поповзом по власних слідах.

4.10. Слід пам'ятати положення інструктажу з правил поведінки під час зимових канікул, не забувати, що найбільш продуктивні - це перші хвилини перебування в холодній воді, поки ще не намок одяг, що не замерзли руки, не розвинулися характерні для переохолодження слабкість і безпорадність. Надавати допомогу людині, яка провалилась під лід, слід тільки одному, в принаймні двом його товаришам. Накопичуватися на краю ополонки не тільки марно, але й дуже небезпечно.
4.11. Під час заміських піших або лижних прогулянок вас може підстерігати такі небезпеки як переохолодження та обмороження. Морози при сильному вітрі, тривалий вплив низьких температур викликають обмороження, і часто сильне. Обмороження можливо і при невеликій температурі, але це може статися при підвищеній вологості, а також, якщо на людині мокрий одяг. Найчастіше страждають пальці рук, ніг, вушні раковини, ніс і щоки.
4.12. Ознаки переохолодження:

  • поява ознобу і тремтіння;
  • порушення свідомості (загальмованість і апатія, марення і галюцинації, неадекватна поведінка);
  • посиніння або збліднення губ;
  • зниження температури тіла.

4.13. Ознаки обмороження кінцівок:

  • втрата найменшої чутливості;
  • шкіра бліда, тверда і холодна на дотик;
  • немає пульсу у щиколоток;
  • при постукуванні пальцем чути дерев'яний звук.

4.14. Надання першої медичної допомоги при переохолодженні та обмороженні:

  • доставити потерпілого в приміщення і постаратися швидше його зігріти;
  • найкраще зігрівати за допомогою ванни, температура води в якій повинна бути від 30 до 40 градусів (в разі обмороження кінцівок, спочатку опускають їх у воду з температурою 20 градусів і за 20-30 хвилин поступово доводять температуру води до 40 градусів);
  • після зігрівання, слід добре висушити тіло, одягнути людину в сухий теплий одяг і покласти його в ліжко, укривши теплою ковдрою;
  • зробити тепле солодке питво або їжу з великим вмістом цукру.

4.15. При обмороженні не можна:

  • розтирати обморожені ділянки тіла снігом;
  • поміщати обморожені кінцівки відразу в теплу воду або ж обкладати теплими грілками;
  • наносити на шкіру масла.

5. Правила безпечної поведінки на ковзанці при катанні на ковзанах

5.1. Ковзани повинні зручно розташовуватися на нозі і ніде не повинні тиснути. Нога в черевику не повинна бути затиснута, але і не повинна сильно бовтатися, інакше ви будете падати. Шнурувати потрібно якомога міцніше, щоб ви відчували себе стоячи на них впевнено.
5.2. Одяг повинен бути теплим і не створювати відчуття тяжкості. Ви повинні себе відчувати комфортно в ньому. Волосся краще зібрати в хвостик, щоб воно не заважало і не лізло вам в очі. Також бажано, якщо ви катаєтеся на вулиці, мати на голові легку шапку.
5.3. При падінні на льоді потрібно слідувати особливим запобіжним заходам. Не бажано падати назад, так є можливість собі що-небудь пошкодити або відбити. Якщо відчуваєте, що зараз впадете, то намагайтеся падати на бік або вперед рибкою, при цьому голова має завжди бути спрямована в протилежний бік від сторони падіння. Якщо поруч з вами катаються інші люди, намагайтеся падати так, щоб леза ваших ковзанів не були спрямовані в їхній бік. Інакше ви можете їх зачепити і сильно поранити. На швидкості леза ковзанів можуть заподіяти дуже глибоку рану через свою гостроту.
5.4. Коли виходите на лід дотримуйтеся бортика. Головне не поспішайте. Уникайте зіткнення з іншими учасниками.
5.5. Перш ніж почати кататися, упевніться, що стан льодового покриття нормальний. Не повинно бути ніяких ямок і горбків. Це теж може привести до падінь і отримання серйозних травм.
5.6. Під час перебування на ковзанці забороняється:

  • бігати, стрибати, штовхатися, балуватися, кататися на високій швидкості, здійснювати будь-які дії, які можуть заважати іншим відвідувачам;
  • кидати на лід сміття або будь-які інші предмети;
  • пошкоджувати інвентар та льодове покриття;
  • виходити на лід з будь-якими тваринами;
  • використовувати вибухові і легкозаймисті речовини (в тому числі піротехнічні вироби).

5.7. У разі отримання травми негайно повідомте про це працівникам катка. Вам нададуть необхідну допомогу.

6. Правила безпеки при катанні на санках

6.1. Одягатися для катання з гірки на санчатах буде найкраще в «дутій» синтепонові куртці і штанях, оскільки цей легкий одяг не дозволить сильно спітніти, а при падінні зможе максимально пом'якшити удар. Взуття для катання на санках краще підбирати зручне і міцне, зі спеціальною прогумованою підошвою. Руки повинні захищати товсті рукавички, а голову - шапка, на крутих схилах можуть знадобитися вітрозахисні окуляри і шолом. На посадочне місце санок рекомендується постелити щось тепле і м'яке.
6.2. Перш ніж почати спуск з гірки, уважно огляньте її на предмет наявності ям, горбів, що стирчать кущів і каменів.
6.3. Категорично забороняється порушувати інструкцію з правил безпечної поведінки на зимових канікулах, спускатися з гірки, яка закінчується проїжджою частиною дороги, водоймою, забором.
6.4.Не прив'язуйте санки до автотранспортних засобів, а також кілька санок між собою, створюючи паровозик.
6.5. Не можна кататися з гірок з трамплінами, так як при приземленні можна травмуватися.
6.6. Не дозволяється кататися з гірки на ногах - це загрожує отриманням серйозної травми.
6.7. При спуску на санчатах з гірки потрібно міцно триматися руками.
6.8. Не з'їжджайте з гірки, якщо попередня дитина не відійшла в сторону.
6.9. Не затримуйтеся внизу після того, як з'їхали, а швидше відходьте з санками в сторону.
6.10. Не перебігайте крижану доріжку, по якій спускаються люди на санках, можна посковзнутися і впасти під ноги тих, хто з'їжджає з гірки, і отримати травму.
6.11. Не потрібно підніматися по крижаній доріжці для спуску на санках. Необхідно підніматися на гору досить далеко від неї, щоб не зачепити своїми санками людей, які з'їжджають, і самому не опинитися під їх санками.
6.12. Забороняється з'їжджати головою, спиною вперед, а також на животі. Завжди необхідно дивитися тільки вперед як при спуску, так і при підйомі.
6.13. Якщо уникнути зіткнення не виходить (на шляху людина, дерево і т.д.) необхідно постаратися завалитися набік на сніг або відкотитися убік від крижаної поверхні спуску.

7. Правила безпеки при катанні на лижах

При катанні на лижах:
7.1. Лижі повинні бути підібрані індивідуально по зростанню і перебувати в справному стані.
7.2. Кріплення повинні бути відрегульовані так, щоб можна було самостійно без сторонньої допомоги прикріплювати лижі до лижних черевиків.
7.3. Палиці, підібрані за зростом, повинні мати накінцівник, кільце і регульованої довжини ремінь для кисті руки.
7.4. Лижні черевики повинні бути підібрані виключно за розміром: тісне або дуже вільне взуття може призвести до потертості або травми.
7.5. Одяг повинен захищати від холоду і вітру, бути легким, зручним і теплим.
7.6. При пересуванні на лижах по дистанції необхідно дотримуватися інтервалу 3-4 метра, при спусках - не менше ніж 30 метрів.
7.7. При спусках не потрібно виставляти вперед лижні палиці.
7.8. Якщо виникає необхідність, присідаючи, падати на бік (обов'язково тримати при цьому палки позаду).
7.9. Не перетинати лижню, по якій пересуваються,спускаються зі схилу, інші лижники.
7.10. Не стрибати з трампліна: для цього потрібні хороша підготовка і спеціальні стрибкові лижі.
7.11. При довгому катанні на лижах можуть бути отримані обмороження. При втраті чутливості шкіри вух, носа, щік слід негайно виконати розтирання. Робити це потрібно сухою рукою, а не снігом, так як в останньому випадку можна пошкодити шкіру і занести різну інфекцію.
7.12. Не можна роздягатися під час пересування на лижах по дистанції (так як це призведе до застуди). Краще зняти зайвий одяг до початку лижної гонки, а після її завершення знову надіти.
7.13. Переносити лижі необхідно в вертикальному положенні, гострими кінцями вгору.
7.14. Перед тим, як вносити в приміщення, зчистити сніг з лиж.
7.15. Відразу після лижної прогулянки не потрібно пити холодну воду, щоб не захворіло горло.
7.16. Кататися на лижах неприпустимо при температурі нижче -14 і наявності сильного вітру.

Вакцинація населення України – це питання національної безпеки. Тому важливо, щоб сторони, долучені до цього процесу, мали доступ до актуальної та достовірної інформації про вакцини, щеплення, процедуру та локації надання цієї медичної послуги.

У квітні 2023 року розпочав роботу Національний портал з імунізації vaccine.org.ua (далі – Портал), створений ГС “Коаліція за вакцинацію” в рамках проєкту USAID “Розбудова стійкої системи громадського здоров’я“, який реалізується на підтримку Міністерства охорони здоров’я України та Центру громадського здоров’я МОЗ України.

На Порталі представлені інформація про інфекційні хвороби, а також Календар щеплень та рекомендації щодо вакцинації для різних груп населення. Публікуються національні та регіональні новини вакцинації. Надаються роз'яснення щодо нормативно-правової бази у сфері імунізації. Є бібліотека вакцинації, де зібрані методичні рекомендації та корисні матеріали для медичної та наукової спільноти, закладів освіти та пересічних громадян.

https://www.kmu.gov.ua/news/vidpovidi-na-naiposhyrenishi-pytannia-pro-vaktsynatsiiu-dostupni-na-natsionalnomu-portali-z-imunizatsii-moz

https://moz.gov.ua/article/news/258-najposhirenishih-pitan-pro-vakcinaciju-ta-vidpovidi-na-nih-vid-medichnih-ekspertiv-dostupni-na-nacionalnomu-portali-z-imunizacii

 

https://phc.org.ua/news/17-ekspertiv-medikiv-gotovi-vidpovisti-na-vashi-zapitannya-pro-scheplennya-ta-vakcini-na

«Психологічний тренажер для підлітків»

Чат-бот для психологічної підтримки підлітків запустили в Україні

Вправи у розділі «Психологічний тренажер для підлітків» надаються безкоштовно.

Користувачі можуть використовувати онлайн-тренажер самостійно на будь-якому мобільному пристрої, планшеті або комп’ютері.

Розроблені у розділі «Психологічний тренажер для підлітків» завдання дозволяють покращити психологічний стан в цілому та зокрема у разі наступних проблем:

  • початкова депресія (втома, погіршення стану здоров’я, злість та дратівливість тощо);
  • стрес, пригніченість;
  • тривожність (емоційне хвилювання);
  • апатія (відсутність почуттів);
  • сум (невеселий важкий настрій);
  • порушення сну.

Запропонований у додатку QR-код веде до розділу «Психологічний тренажер для підлітків» за посиланням: https://happymind.help/teen

               Додаток

до НАКАЗУ №____ від ____2023

 

Каталог

щодо закріплення за навчальними закладами Кам’янець-Подільського району працівників

ювенальної превенції, дільничних офіцерів поліції, поліцейських офіцерів громади

 

 

№ п/п

Назва підрозділу

Назва ТГ

Назва навчального закладу (ЗОШ, Ліцей, ПТУ, ВНЗ)

П.І.Б. , посада працівника ЮП, ДОП, ПОГ, які закріпленні за навчальним закладом

Мобільний та робочі телефони

1

2

3

4

5

6

 

 

Кам’янець-Подільське РУП

 

Кам'янець-Подіська ОГ

1.Кам’янець-Подільський ліцей №17

2. Кам’янець-Подільський ліцей №7

3. . Кам’янець-Подільський ліцей №4

4.. Кам’янець-Подільський ліцей №6

5. ДНЗ «Подільський ЦПТО»

6..Ходорівецький ліцей

7..Колибаївська гімназія

8..Рихтівська гімназія

9.Лісковецька гімназія

10.Довжоцький ліцей

 

 

ст.інспектор Сінькова Вікторія Ігорівна

1ПОГ СПОГ ВВзГ Савчук Андрій Володимиривич

2

3

4

5

6-ПОГ СПОГ ВВзГ Терефера Сергій Анатолійович

7- ПОГ СПОГ ВВзГ Терефера Сергій Анатолійович

8-ПОГ СПОГ ВВзГ

Приходько Олег Олегович

9-ПОГ СПОГ ВВзГ

Приходько Олег Олегович

10- ПОГ СПОГ ВВзГ

Приходько Олег Олегович

0985584433

0965625671

0683415768

 

 

 

Нові підручники для учнів 6 класів

 

У сучасному світі шкільна освіта є дуже важливою. А наявність підручників для успішного здобуття знань – це питання, яке турбує і педагогів, і школярів, і батьків. 

 

Цього навчального року Рихтівська гімназія вже отримала підручники для шестикласників, які видано за рахунок коштів державного бюджету. Усі шестикласники зможуть насолодитися новенькими підручниками з української мови, української літератури, зарубіжної літератури, історії України, математики, пізнаємо природу, технології та  англійської мови( чекаємо на інші підручники).

З новими підручниками в країну Знань! Бажаємо вдалого навчання та приємного читання паперових книг!

 

 

 

    ІНСТРУКЦІЯ

 з безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул

1. Загальні положення.

1.1. Інструкція з безпеки учнів під час літніх канікул поширюється на всіх учасників навчально-виховного процесу під час перебування учнів на літніх канікулах.

2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час  літніх канікул.

2.1. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів перед початком літніх канікул.

2.2. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул.

2.2.1. Під час канікул, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

  • · рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;
  • · за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
  • · переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
  • · у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
  • · виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби;
  • · чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
  • · на трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки транспортного засобу;
  • · у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
  • · категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом, або невстановлених місцями;
  • · по проїжджій дорозі рухатися на велосипеді можна тільки дітям, які досягай 16-ти років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
  • · водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, якщо є поряд велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
  • · для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо)· слід обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати заборонено;
  • · учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, знання про які були отримані на уроках основ здоров’я, виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах, предметних уроках;
  • · перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;
  • · учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

2.2.2. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

  • · заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину тощо);
  • · користуватися газовою плитою вдома можна тільки із спеціалізованим електричним приладом для вмикання і під наглядом дорослих;
  • · заборонено використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення; застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу тощо); застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), хлопушки, дугові прожектори; влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть викликати загоряння; встановлювати стільці, крісла тощо, конструкції, виготовлені з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні виходи;
  • · у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомі, чужі предмети, зокрема побутову техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах – це може призвести до вибуху та надзвичайної ситуації;
  • · не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, що живляться струмом. Користуватися електроприладами тільки сухими руками і в присутності батьків. У разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, слід негайно повідомити дорослих;
  • · не скупчуватися біля проходів у громадських установах, біля входів та виходів, у приміщеннях вестибюлю;
  • · під час участі в масових заходах не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмонебезпечних ситуацій у приміщенні, виконувати правила пожежної безпеки;
  • · у разі пожежної небезпеки (наявності вогню, іскріння, диму) слід
  • · негайно вийти на повітря (за двері, балкон) та кликати на допомогу. Ви службу пожежної охорони за номером 101, назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, залишити номер свого телефону;
  • · при появі запаху газу в квартирі, приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввімкнена, й вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону – 101; назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши номер свого телефону.

2.2.3. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

  • · під час канікул заборонено перебувати біля водойм без супроводу дорослих для запобігання утоплення дітей. Відпочиваючи у прибережній зоні, слід виконувати правила безпечної поведінки на воді: не запливати за огороджу вальні буї, не підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів; на залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети; не використовувати
  • · рятувальні засоби і спорядження не за призначенням; не стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього, й у місцях, де невідомі глибина та стан дна; не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається; не стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів; не використовувати для плавання дошки, камери від волейбольних м’ячів, рятувальні круги, надувні матраци (особливо у штормову погоду); не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після заходу сонця; не стрибати у воду в незнайомих місцях; не купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів; не засмічувати воду та узбережжя, не залишати та не кидати сміття. Заборонене купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, що не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку. Під час купання не слід робити зайвих рухів, не пірнати, не треба тримати свої м’язи в постійній напрузі, не порушувати ритму дихання, не перевтомлювати себе, не брати участі у великих запливах без необхідних тренувань та дозволу лікаря. Не можна заходити у воду спітнілим або після прийому сонячних ванн, жвавих ігор. Як тільки ви починаєте замерзати, треба негайно вийти з води, енергійно розтертися рушником і швидко одягтися. Категорично заборонено заходити у воду, якщо ви погано почуваєтеся;
  • · категорично заборонено перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів й попередження травм та загибелі дітей;
  • · категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
  • · уникати вживання в їжу грибів;
  • · категорично заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отруєння;
  • · пересуватися слід обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створювати хаотичного руху, не штовхатися, не кричати. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;
  • · не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння – дані проводи можуть бути ще підживлені електрострумом;
  • · не підходити до щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень на відстані 5 м;
  • · бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турніки та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
  • · не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння дітей із висоти;
  • · не підходити До відчинених вікон, мити вікна тільки в присутності дорослих, не нахилятися на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей із висоти;
  • · не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання отримання укусів від хворих на сказ тварин;

2.2.4. Під час канікул учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутому просторі з чужими людьми, правила попередження правопорушень та насильства над дітьми:

  • · не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу кликати на допомогу й швидко йти до людей;
  • · не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони
  • · запитують дорогу. Скажіть, що не знаєте, і швидко йдіть геть;
  • · перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10-ти років можна до 20 год, до 14-ти років – до 21 год, до 18-ти років – до 22 год. У темну пору сезону – до настання темряви;
  • · діти мають право не відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів. Якщо незнайомець запитує, чи скоро прийдуть батьки, повідомте, що скоро – вони у сусідів, а в цей час зателефонуйте батькам і двері незнайомцям не відчиняйте;
  • · бути подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми; у стосунках із оточуючими керуйтеся толерантними відносинами;
  • · не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; одразу кликати на допомогу, якщо незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважнішими, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між домами й тунелями. Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач пройшов повз вас;
  • · під час перебування на дискотеці, треба завчасно попередити батьків, щоб зустріли вас після заходу; слід керуватися загальними правилами етикету й нормами поведінки, не провокувати оточуючих на агресивну поведінку діями і словами.
  • · У разі небезпечної ситуації звертатися до служби охорони закладу, викликати міліцію за номером 102, зателефонувати батькам;
  • · не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень. Неповнолітніми у кримінальному праві вважаються особи віком до 18-ти років. За злочини, вчинені після настання 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності; позбавлення волі неповнолітньому може бути призначення строком до 10-ти років; найбільш суворим примусовим заходом виховного характеру с направлення до спеціальних навчально-виховних установ, що здійснюється примусово, незалежно від бажання неповнолітнього чи його батьків;
  • · батьки неповнолітніх, які не займаються вихованням своїх дітей, підлягають адміністративному штрафу в розмірах, передбачених відповідною статтею Карного кодексу України;
  • · всеукраїнські гарячі лінії підтримки дітей та молоді України: Всеукраїнська лінія «Телефон довіри» – 800-500-21-80; національна гаряча лінія з питань попередження насильства над дітьми та захисту прав дітей – 500-500-33-50 (у межах України дзвінки безкоштовні).

2.2.5. Під час канікул учні повинні виконувати правила запобігання захворювань на грип,вірусні захворювання , інфекційні й кишкові захворювання, педикульоз тощо:

  • · при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, і викликати сімейного лікаря чи педіатра;
  • · хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;
  • · приміщення постійно провітрювати;
  • · у разі контакту із хворим одягати марлеву маску;
  • · хворому слід дотримуватися постільного режиму;
  • · вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко виконувати рекомендації лікаря;
  • · постійно мити руки з милом;
  • обробляти руки антисептичними засобами;
  • під час карантину перебувати вдома,  не контактувати з друзями, однолітками;
  • · не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити й ошпарювати;
  • · для запобігання захворювання на педикульоз, регулярно мити голову; довге волосся у дівчат має бути зібране у зачіску, не користуватися засобами особистої гігієни (гребінцем) інших осіб, а також не передавати свої засоби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужого одягу, головних уборів, а також не передавати свого одягу іншим;
  • · не вживати самостійно медичних препаратів, не рекомендованих лікарем;
  • · якщо ви погано почуваєтеся, а дорослих немає поряд, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а також зателефонувати батькам.

3. Вимоги безпеки життєдіяльності учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації.

3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, а чітко і спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд.

3.2. Слід зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.

3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, потрібно зателефонувати до служб екстреної допомоги за телефонами:

101– пожежна охорона;

102 – міліція;

103 – швидка медична допомога;

104– газова служба;

коротко описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону.

3.4. У разі можливості слід залишити територію аварійної небезпеки

 

 

Попередження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей та дорослих.

«Правила безпеки під час зимових канікул»

 

 

1. Загальні правила безпечної поведінки на зимових канікулах

1.1. Інструкція з правил безпеки для учнів під час зимових канікул розроблена у відповідності до Закону України "Про охорону праці" (Постанова ВР України від 14.10.1992 № 2694-XII) в редакції від 20.01.2018р., на основі «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», затвердженого Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9 в редакції від 30 березня 2017 року.
1.2. Інструкція з правил безпеки під час зимових канікул встановлює вимоги безпеки життєдіяльності для учнів 1-11 класів під час зимових канікул, під час проведення новорічних свят, на водоймах, на ковзанці.
1.3. Дана інструкція розроблена з метою проведення інструктажу з учнями школи безпосередньо перед початком зимових канікул.
1.4. Дітям необхідно уважно прослухати інструктаж «Правила поведінки на зимових канікулах», який проводиться класним керівником, запам'ятати основні вимоги безпеки.
1.5. У період зимових канікул в разі ожеледі не поспішати при ходьбі, чи не обганяти перехожих. При падінні - намагатися впасти на бік, не потрібно хапатися за оточуючих.
1.6. Необхідно суворо дотримуватися цих правил безпечної поведінки під час зимових канікул, бути уважним і обережним на проїжджій частині дороги, дотримуватися правил дорожнього руху.
1.7. У громадському транспорті бути уважним і обережним при посадці і виході, на зупинках.
1.8. Не вести бесіду зі сторонніми (незнайомими) людьми. Не реагувати на знаки уваги і накази незнайомця. Не дозволяється виходити зі сторонніми особами.
1.9. Не потрібно грати в темних місцях, на звалищах, будівельних майданчиках, пустирях і в покинутих будівлях, поряд із залізницею і автомагістраллю.
1.10. Завжди доводити до відома батьків, куди йдеш гуляти.
1.11. Забороняється без супроводу дорослих і дозволу батьків йти до водойм (річок, озер, водосховищ) і в ліс, їхати в інший населений пункт.
1.12. На зимових канікулах необхідно тепло одягатися відповідно до погодних умов.
1.13. Граючи в сніжки, не кидати в обличчя і в голову.
1.14. Не дозволяється ходити вздовж будинків - можливе падіння снігу та бурульок.
1.15. Не дражнити і не гладити вуличних собак та інших тварин.
1.16. Перебуваючи вдома під час канікул, бути уважним при поводженні з гострими, ріжучими, колючими предметами і електронагрівальними приладами; забороняється грати з сірниками, запальничками і т.п. Суворо дотримуватися правил пожежної безпеки.

2. Правила поведінки дітей в громадських місцях під час проведення новорічних свят

2.1. При відвідуванні новорічних вистав з батьками, ні в якому разі не відходьте від них далеко, тому що при великому скупченні людей можна легко загубитися в натовпі.
2.2. У місцях проведення масових новорічних гулянь намагайтеся пам'ятати дані правила поведінки дітей на зимових канікулах, триматися подалі від натовпу людей, щоб уникнути отримання травм.
2.3. У місцях масового скупчення людей необхідно:

  • прислухатися до законних попереджень і вимог адміністрації, поліції та інших осіб, відповідальних за підтримання порядку, пожежної безпеки;
  • вести себе шанобливо по відношенню до всіх учасників масових заходів, обслуговуючого персоналу, посадових осіб, відповідальних за підтримання громадського порядку і безпеки під час проведення масових заходів;
  • не допускати дій, які здатні утворити небезпеку для оточуючих і привести до створення екстремальної ситуації;
  • виконувати організований вихід з приміщень і споруд по закінченню заходів;
  • при отриманні інформації про евакуацію потрібно слідувати згідно з вказівками адміністрації і співробітників правоохоронних органів, відповідальних за забезпечення правопорядку, дотримуючись спокою і не створюючи паніки.

3. Правила пожежної безпеки під час новорічних свят

3.1. Не використовуйте на новорічних святах одяг з вати і марлі.
3.2. У приміщенні забороняється запалювати бенгальські вогні, застосовувати хлопавки і воскові свічки. Пам'ятайте, відкритий вогонь завжди небезпечний!
3.3. Не дозволяється використовувати піротехніку, якщо ви не знаєте, як нею користуватися, інструкції не додається, або вона написана незрозумілою вам мовою.
3.4. Не прикрашайте ялинку м'якими та пластмасовими іграшками, так як вони дуже швидко займаються.
3.5. Не обкладайте підставку ялинки ватою.
3.6. Висвітлювати ялинку необхідно тільки електрогірляндами промислового виробництва.
3.7. Не можна ремонтувати і вдруге експлуатувати піротехніку, яка не спрацювала.
3.8. Категорично забороняється використовувати саморобні піротехнічні пристрої.

4. Правила поведінки на водоймах взимку для дітей

4.1. Ні в якому разі не виходьте на тонкий незміцнілий лід.
4.2. Місця, які з темним прозорим льодом більш надійні, ніж сусідні з ним – непрозорі.
4.3. Не катайтеся на ковзанах з появою першого льоду. На них дуже легко в'їхати на тонкий, незміцнілий лід або в ополонку.
4.4. У разі крайньої необхідності переходу небезпечного місця на льоду зав'яжіть навколо пояса шнур, залишивши за собою вільно волочиться кінець, якщо ззаду пересувається товариш.
4.5. Надаючи допомогу товаришеві, який провалився під лід , подавайте йому в руки пояс, шарф, палицю і т. п. За них можна вхопитися міцніше, ніж за простягнуту руку, до того ж при зближенні легше обламати кромку льоду і можна теж провалитися під лід.
4.6. Якщо випадково потрапили на тонкий лід, відходити назад легкими обережними кроками, не відриваючи ніг від льоду.
4.7. Не ходіть з вантажем за плечима по незміцнілому льоду. Якщо цього не можна уникнути, обов'язково знімайте одну з лямок заплічного мішка, щоб відразу звільнитися від нього в разі провалу.
4.8. При провалі під лід не панікуйте, не намагайтеся повзти вперед і підламувати його ліктями і грудьми. Спробуйте лягти на спину і виповзти на свій слід, а потім, не встаючи, відповзти від небезпечного місця.
4.9. При проламуванні льоду необхідно:

  • звільнитися від важких, що сковують рухи, предметів;
  • не втрачати часу на звільнення від одягу, так як в перші хвилини до повного намокання, він утримує людину на поверхні води;
  • пробувати вибиратися на лід в місці, де сталося падіння;
  • виповзати на лід методом «скручування», іншими словами перекочуючись зі спини на живіт;
  • встромляти в лід будь-які гострі предмети, підтягуючись до них;
  • віддалятися від ополонки поповзом по власних слідах.

4.10. Слід пам'ятати положення інструктажу з правил поведінки під час зимових канікул, не забувати, що найбільш продуктивні - це перші хвилини перебування в холодній воді, поки ще не намок одяг, що не замерзли руки, не розвинулися характерні для переохолодження слабкість і безпорадність. Надавати допомогу людині, яка провалилась під лід, слід тільки одному, в принаймні двом його товаришам. Накопичуватися на краю ополонки не тільки марно, але й дуже небезпечно.
4.11. Під час заміських піших або лижних прогулянок вас може підстерігати такі небезпеки як переохолодження та обмороження. Морози при сильному вітрі, тривалий вплив низьких температур викликають обмороження, і часто сильне. Обмороження можливо і при невеликій температурі, але це може статися при підвищеній вологості, а також, якщо на людині мокрий одяг. Найчастіше страждають пальці рук, ніг, вушні раковини, ніс і щоки.
4.12. Ознаки переохолодження:

  • поява ознобу і тремтіння;
  • порушення свідомості (загальмованість і апатія, марення і галюцинації, неадекватна поведінка);
  • посиніння або збліднення губ;
  • зниження температури тіла.

4.13. Ознаки обмороження кінцівок:

  • втрата найменшої чутливості;
  • шкіра бліда, тверда і холодна на дотик;
  • немає пульсу у щиколоток;
  • при постукуванні пальцем чути дерев'яний звук.

4.14. Надання першої медичної допомоги при переохолодженні та обмороженні:

  • доставити потерпілого в приміщення і постаратися швидше його зігріти;
  • найкраще зігрівати за допомогою ванни, температура води в якій повинна бути від 30 до 40 градусів (в разі обмороження кінцівок, спочатку опускають їх у воду з температурою 20 градусів і за 20-30 хвилин поступово доводять температуру води до 40 градусів);
  • після зігрівання, слід добре висушити тіло, одягнути людину в сухий теплий одяг і покласти його в ліжко, укривши теплою ковдрою;
  • зробити тепле солодке питво або їжу з великим вмістом цукру.

4.15. При обмороженні не можна:

  • розтирати обморожені ділянки тіла снігом;
  • поміщати обморожені кінцівки відразу в теплу воду або ж обкладати теплими грілками;
  • наносити на шкіру масла.

5. Правила безпечної поведінки на ковзанці при катанні на ковзанах

5.1. Ковзани повинні зручно розташовуватися на нозі і ніде не повинні тиснути. Нога в черевику не повинна бути затиснута, але і не повинна сильно бовтатися, інакше ви будете падати. Шнурувати потрібно якомога міцніше, щоб ви відчували себе стоячи на них впевнено.
5.2. Одяг повинен бути теплим і не створювати відчуття тяжкості. Ви повинні себе відчувати комфортно в ньому. Волосся краще зібрати в хвостик, щоб воно не заважало і не лізло вам в очі. Також бажано, якщо ви катаєтеся на вулиці, мати на голові легку шапку.
5.3. При падінні на льоді потрібно слідувати особливим запобіжним заходам. Не бажано падати назад, так є можливість собі що-небудь пошкодити або відбити. Якщо відчуваєте, що зараз впадете, то намагайтеся падати на бік або вперед рибкою, при цьому голова має завжди бути спрямована в протилежний бік від сторони падіння. Якщо поруч з вами катаються інші люди, намагайтеся падати так, щоб леза ваших ковзанів не були спрямовані в їхній бік. Інакше ви можете їх зачепити і сильно поранити. На швидкості леза ковзанів можуть заподіяти дуже глибоку рану через свою гостроту.
5.4. Коли виходите на лід дотримуйтеся бортика. Головне не поспішайте. Уникайте зіткнення з іншими учасниками.
5.5. Перш ніж почати кататися, упевніться, що стан льодового покриття нормальний. Не повинно бути ніяких ямок і горбків. Це теж може привести до падінь і отримання серйозних травм.
5.6. Під час перебування на ковзанці забороняється:

  • бігати, стрибати, штовхатися, балуватися, кататися на високій швидкості, здійснювати будь-які дії, які можуть заважати іншим відвідувачам;
  • кидати на лід сміття або будь-які інші предмети;
  • пошкоджувати інвентар та льодове покриття;
  • виходити на лід з будь-якими тваринами;
  • використовувати вибухові і легкозаймисті речовини (в тому числі піротехнічні вироби).

5.7. У разі отримання травми негайно повідомте про це працівникам катка. Вам нададуть необхідну допомогу.

6. Правила безпеки при катанні на санках

6.1. Одягатися для катання з гірки на санчатах буде найкраще в «дутій» синтепонові куртці і штанях, оскільки цей легкий одяг не дозволить сильно спітніти, а при падінні зможе максимально пом'якшити удар. Взуття для катання на санках краще підбирати зручне і міцне, зі спеціальною прогумованою підошвою. Руки повинні захищати товсті рукавички, а голову - шапка, на крутих схилах можуть знадобитися вітрозахисні окуляри і шолом. На посадочне місце санок рекомендується постелити щось тепле і м'яке.
6.2. Перш ніж почати спуск з гірки, уважно огляньте її на предмет наявності ям, горбів, що стирчать кущів і каменів.
6.3. Категорично забороняється порушувати інструкцію з правил безпечної поведінки на зимових канікулах, спускатися з гірки, яка закінчується проїжджою частиною дороги, водоймою, забором.
6.4.Не прив'язуйте санки до автотранспортних засобів, а також кілька санок між собою, створюючи паровозик.
6.5. Не можна кататися з гірок з трамплінами, так як при приземленні можна травмуватися.
6.6. Не дозволяється кататися з гірки на ногах - це загрожує отриманням серйозної травми.
6.7. При спуску на санчатах з гірки потрібно міцно триматися руками.
6.8. Не з'їжджайте з гірки, якщо попередня дитина не відійшла в сторону.
6.9. Не затримуйтеся внизу після того, як з'їхали, а швидше відходьте з санками в сторону.
6.10. Не перебігайте крижану доріжку, по якій спускаються люди на санках, можна посковзнутися і впасти під ноги тих, хто з'їжджає з гірки, і отримати травму.
6.11. Не потрібно підніматися по крижаній доріжці для спуску на санках. Необхідно підніматися на гору досить далеко від неї, щоб не зачепити своїми санками людей, які з'їжджають, і самому не опинитися під їх санками.
6.12. Забороняється з'їжджати головою, спиною вперед, а також на животі. Завжди необхідно дивитися тільки вперед як при спуску, так і при підйомі.
6.13. Якщо уникнути зіткнення не виходить (на шляху людина, дерево і т.д.) необхідно постаратися завалитися набік на сніг або відкотитися убік від крижаної поверхні спуску.

7. Правила безпеки при катанні на лижах

При катанні на лижах:
7.1. Лижі повинні бути підібрані індивідуально по зростанню і перебувати в справному стані.
7.2. Кріплення повинні бути відрегульовані так, щоб можна було самостійно без сторонньої допомоги прикріплювати лижі до лижних черевиків.
7.3. Палиці, підібрані за зростом, повинні мати накінцівник, кільце і регульованої довжини ремінь для кисті руки.
7.4. Лижні черевики повинні бути підібрані виключно за розміром: тісне або дуже вільне взуття може призвести до потертості або травми.
7.5. Одяг повинен захищати від холоду і вітру, бути легким, зручним і теплим.
7.6. При пересуванні на лижах по дистанції необхідно дотримуватися інтервалу 3-4 метра, при спусках - не менше ніж 30 метрів.
7.7. При спусках не потрібно виставляти вперед лижні палиці.
7.8. Якщо виникає необхідність, присідаючи, падати на бік (обов'язково тримати при цьому палки позаду).
7.9. Не перетинати лижню, по якій пересуваються,спускаються зі схилу, інші лижники.
7.10. Не стрибати з трампліна: для цього потрібні хороша підготовка і спеціальні стрибкові лижі.
7.11. При довгому катанні на лижах можуть бути отримані обмороження. При втраті чутливості шкіри вух, носа, щік слід негайно виконати розтирання. Робити це потрібно сухою рукою, а не снігом, так як в останньому випадку можна пошкодити шкіру і занести різну інфекцію.
7.12. Не можна роздягатися під час пересування на лижах по дистанції (так як це призведе до застуди). Краще зняти зайвий одяг до початку лижної гонки, а після її завершення знову надіти.
7.13. Переносити лижі необхідно в вертикальному положенні, гострими кінцями вгору.
7.14. Перед тим, як вносити в приміщення, зчистити сніг з лиж.
7.15. Відразу після лижної прогулянки не потрібно пити холодну воду, щоб не захворіло горло.
7.16. Кататися на лижах неприпустимо при температурі нижче -14 і наявності сильного вітру.

Інформація про діяльність Консультаційного центру Уповноваженого  Верховної Ради України з прав людини

 

Консультаційний   центр    надає    підтримку    громадянам    України у режимі онлайн та офлайн щодо:

·         роз’яснення можливих шляхів повернення дитини або сімей з дітьми на підконтрольну Уряду України територію;

·         отримання свідоцтва про народження дитини в умовах воєнного стану або його легалізації, якщо документ отриманий на непідконтрольній території;

·         встановлення контакту з дитиною, яку вивіз один із батьків за кордон;

·         заповнення форми розшуку дитини або заявки на отримання допомоги дітям, які зазнали травмувань внаслідок війни;

·         інші питання, пов’язані з порушеннями прав людини.

 

Тут ви можете повідомити:

·         про дитину, яка загубилася;

·         про злочин, скоєний проти дитини;

·         якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих;

·         якщо вам відомі факти депортації дитини;

·         про примусову зміну громадянства та документів дитини;

·         про інші порушення прав дитини під час війни.

 

В режимі онлайн:

0800-50-17-20 (безкоштовно)

044-299-74-08 (для дзвінків із-за кордону)

hotline@ombudsman.gov.ua

 

В режимі офлайн під час особистого звернення:

понеділок - четвер з 9:00-13:00, 13:45-18:00

пʼятниця з 9:00-13:00, 13:45-17:00,

вихідні дні субота, неділя

Адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8

 

Додатково надаємо консультації:

 

через портал «Діти війни» — сайт: https://childrenofwar.gov.ua/

СПІЛЬНЕ ЗВЕРНЕННЯ

МІНІСТЕРСТВ ДО БАТЬКІВ

 

Міністерство надзвичайних ситуацій, Державна інспекція техногенної безпеки та Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України вкрай стурбовані зростанням загибелі та травмування дітей. За статистикою, в нашій країні в мирний час внаслідок нещасних випадків щодня гине 4 дитини!

Легковажне поводження дітей з вогнем, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків. І виною цьому – батьківський недогляд. Статистика трагедій свідчить: здебільшого нещастя трапляються тоді, коли діти залишаються вдома самі, без нагляду дорослих.

Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина , особливо до батьків.

 

 Шановні батьки!

Не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.

Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією.

Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми.

 Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить лише від нас самих

В рамках проведення інформаційної кампанії « Місяць цифрової грамотності». Працівниками Рихтівської гімназії було переглянуто освітні серіали « Основи кібергігієни» https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyber-hygiene  та « Дія. Цифрова освіта» на порталі https://osvita.diia.gov.ua.  

А також батьки здобувачів освіти  9 класу ознайомились з корисною інформацією, яка була висвітлена у фільмі « Безпека дітей в інтернеті » https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey .

 

 

 

 

Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 813 від 13 липня 2021 року

Про затвердження методичних
рекомендацій щодо оцінювання
результатів навчання учнів 1-4 класів
закладів загальної середньої освіти

Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688), та з метою організації оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класах закладів загальної середньої освіти НАКАЗУЮ:

1. Затвердити методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, що додаються.

2. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників закладів загальної середньої освіти.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти і України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі», від 27.09.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу», від 16.09.2020 № 1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи».

4. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) зробити відповідну відмітку у справах архіву.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Рогову В.

Міністр                                           Сергій Шкарлет

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства освіти і науки України
від 13.07.2021 № 813

Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання
учнів 1-4- х класів закладів загальної середньої освіти

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У методичних рекомендаціях окреслено підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно орієнтованого і компетентнісного навчання.

Оцінювання рекомендуємо розглядати як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного  учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб'єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/ї до самооцінювання/ взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна,  орієнтувальна,  коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності.

Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів 1-4 класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання серед них пропонуємо виокремлювати об'єктивні результати навчання (знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

  • формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
  • підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з  обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти.

Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального  предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема отримання даних пропонуємо здійснювати під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути: за формою - індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом виконання - усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо), програмованою (з використанням «електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти). З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно-тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно може визначати форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксувати їх у планах-конспектах уроків/занять.

За отриманими даними про результати навчання, на основі їх аналізу залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, пропонуємо визначати оцінку як показник досягнень навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці.

З урахуванням мети оцінювання змінено підходи до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета вивчення/інтегрованого курсу пропонуємо використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності пропонуємо оцінювальне судження називати вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою.

Вербальну і рівневу оцінки можуть виражати як усно, так і письмово. Рекомендуємо характеризувати - процес навчання та його результати доброзичливими, лаконічними, чіткими, об'єктивними, конкретними оцінювальними судженнями. Рівень результату навчання рекомендуємо визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)». Пропонуємо враховувати, що оцінка буде допомагати учню/учениці усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання утруднень.

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах рекомендуємо виражати вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою за вибором закладу загальної середньої освіти на підставі рішення його педагогічної ради.

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання пропонуємо здійснювати на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (додаток 1). Вона дозволяє забезпечити об'єктивність і точність результату оцінювання та розроблена з урахуванням таких показників:

  • якість знаннєвого складника компетентностей (дієвість, гнучкість, міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність; до того ж визначальними ознаками є дієвість і гнучкість знаннєвого складника, що виявляються у готовності учня/учениці застосовувати знання в навчальних ситуаціях);
  • сформованість діяльнісного складника компетентностей за рівнями реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання і копіювання зразків, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий рівні;
  • прояв мотиваційно-ціннісного складника компетентностей, а саме умотивованості, пізнавального інтересу, відповідальності, ініціативності.

Відповідно до Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, що затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020 № 1480, заклад загальної середньої освіти може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учня в освітній програмі і конкретизувати їх у частині Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти, що стосується системи оцінювання результатів навчання учня/учениці.

З метою забезпечення вільного вибору педагогічними працівниками методик, технологій навчання підходи до оцінювання у різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію обраних освітніх програм. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу загальної середньої освіти.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці (додатки 23).

Учитель може обрати і погодити з батьками учнів форму зворотного зв'язку. Рекомендуємо системно проводити роз'яснювальну роботу з батьками щодо особливостей оцінювання результатів навчання учня та процесу їх досягнення, що сприятиме спрямуванню оцінювання на розвиток дитини, а не на навчання заради оцінки.

ІІ. ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Організовуючи освітній процес рекомендуємо враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Формувальне оцінювання спрямовують на з'ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень на подальших етапах навчання. Задля цього учителю пропонується здійснювати постійне спостереження за динамікою розвитку особистісних якостей учня/учениці, рівня сформованості у нього певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, сприяє формуванню впевненості щодо власних можливостей та навичок учіння. За потреби коригує навчальний поступ учня/учениці.

Формувальне оцінювання рекомендуємо здійснювати в психологічно комфортних умовах, що передбачають рівноправний діалог між учнем/ученицею та вчителем.  Оцінювальну діяльність, зазвичай, розпочинають із самооцінювання учнем/ученицею власної роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) і завершують оцінюванням результату учителем.

Рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання.

1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття). Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання була можливість з'ясувати, на якому рівні вона досягнута.

2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання. Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить оцінювальну діяльність прозорою і зрозумілою та сприяє формуванню позитивного ставлення до неї. Під час добору критеріїв оцінювання для кожного конкретного навчального завдання/системи навчальних завдань слід враховувати, що критерії - це набір якісних характеристик результату навчання, які використовують для формулювання оцінювального судження щодо нього.

3. Формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання. Для організації самооцінювання і взаємооцінювання можна використовувати різноманітні інструменти зворотного зв'язку. Рекомендуємо, щоб зворотний зв'язок був зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. Важливо не протиставляти дітей одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Труднощі у навчанні пропонуємо обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Під час  взаємооцінювання доцільно формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, ділитись досвідом щодо його покращення. Це сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значущості кожного в колективі.

4. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності пропонуємо спрямовувати учнів на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності й визначення кроків подальшого навчання з метою покращення результатів.

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Корекція виконаної роботи буде одним із важливих елементів процесу поетапного формування навчальних дій. Учитель може привернути увагу школяра на алгоритм виконання завдання, зразок, на основі якого виконувалося завдання, поставити орієнтувальне запитання тощо. Вибір інструментів корекції здійснюють з урахуванням психологічних особливостей дитини та рівня опанування нею навчального матеріалу. Під час корекції пропонуємо надавати перевагу індивідуальній роботі.

Привертаємо увагу до об'єктів формувального оцінювання. Ними можуть бути як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання. Для співвіднесення навчальних дій учня/учениці з етапами досягнення результату рекомендуємо використовувати Орієнтовну рамку оцінювання, відповідно до яких процес досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання об'єкта вивчення; репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях; продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях; продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених з певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях.

З огляду на зазначене пропонуємо добирати до уроку, системи уроків, занять навчальні завдання, що забезпечують досягнення очікуваного результату навчання, з урахуванням готовності учнів виконувати його на певному рівні реалізації навчальної діяльності учнями. До прикладу, для поетапного досягнення очікуваного результату «правильно вживає в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого роду закінчення -ом, -ем (-єм), в іменниках жіночого роду - закінчення -ою, -ею (-єю) учитель може дібрати такі завдання:

Рівень реалізації
навчальної діяльності

Конкретизований
очікуваний результат

Приклад завдання

розпізнавання
об'єкта вивчення

Обирає іменник
жіночого роду в
орудному відмінку
однини

Назви/підкресли іменники жіночого роду в орудному відмінку однини.
Споришем і м'ятою заросла стежина під кручею.

репродуктивний

Обирає закінчення
іменників жіночого роду
в орудному відмінку
однини

Запиши речення, розкривши дужки.

Під вишн(ою, ею, єю) гралися діти.

продуктивний

Записує іменники
жіночого роду у формі орудного відмінка
однини

Запиши подані іменники у формі орудного відмінка однини.

Трава, тиша, земля, лінія, мрія.

 

продуктивно-творчий

 

Добирає іменники
жіночого роду і записує
їх у формі орудного
відмінка однини

Обери іменники жіночого роду і склади з кожним з них речення так щоб ці іменники були у формі орудного відмінка однини.

Промінь, гора, земля, товариш, круча.

 

Результат виконання кожного з таких завдань може бути оціненим з формувальною метою. При цьому пропонуємо враховувати, що дидактична доцільність формувального оцінювання поточних навчальних завдань уроку/заняття буде виправданою, якщо усі навчальні завдання уроку/заняття і за змістом, і за передбачуваними навчальними діями будуть пов'язаними і взаємозалежними, дібраними з урахуванням  поетапності опанування навчальними діями. Окрім того, під час підготовки до уроку/заняття пропонуємо планувати оперативну перевірку роботи над завданням з використанням різних інструментів зворотного зв'язку.

Результати формувального оцінювання рекомендуємо виражати вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів, При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Також пропонуємо врахувати, що оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час самооцінювання і взаємооцінювання.

Основою формулювання оцінювальних суджень може бути Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання та очікувані результати, окреслені в освітній програмі. Учителю пропонується співвідносити результат виконаного завдання з описом характеристики результатів навчання, конкретизувати його відповідно до змісту завдання, передбаченого для досягнення очікуваного результату, та озвучити/записати оцінювальне судження. До прикладу, в Орієнтовній рамці зазначено: визначає спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами; на його основі учитель формулює судження: «Ти правильно обрав пам'ятку для пояснення способу обчислення, водночас дотримуйся послідовності дій».

В оцінювальному судженні розкривають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог. Оцінювальне судження, зазвичай, виражає не лише емоційне сприйняття результату роботи учня, його прогресу (типу «Молодець!», «Чудово!»), а розкриває суть досягнутого учнем результату відповідно до конкретних очікувань (типу «Іменники в тексті визначено правильно, однак перевір написання слів у рядку...», «Дякую за старанність, хід розв'язування задачі обрано правильно, повтори способи обчислень за № 102 на с. 34» тощо). Рекомендуємо не допускати формулювання оцінювальних суджень, що принижують гідність дитини.

З метою побудови освітнього процесу з урахуванням даних про навчальний поступ учнів рекомендуємо перевіряти кожну письмову роботу учня як у робочих зошитах, так і в навчальних посібниках з друкованою основою, якщо такі використовуються в освітньому процесі. Під час перевірки письмових робіт доцільно враховувати індивідуальні особливості учнів, їх готовність до самоперевірки та диференційовано виправляти виявлені у роботах учнів помилки. До прикладу, позначити на полі рядок зі словом/числовим значенням тощо, де допущено помилку; підкреслити букву/число тощо, що є помилковим; перекреслити неправильний запис і надписати правильний варіант тощо. У такий спосіб учитель має можливість підготувати учнів до осмисленого сприйняття перевірених робіт і спрямовує їх роботу на коригування досягнутих результатів. Результати виконання письмових завдань учнями вчитель може враховувати під час підготовки до наступного уроку/заняття, передбачати диференційовану, індивідуальну роботу щодо подолання виявлених в учнів утруднень та попередження можливих утруднень, що можуть бути наслідком виявлених.

Під час перевірки письмових робіт учнів учитель пропонує учням дотримуватися культури записів виконаних завдань. З метою формування навички письма, за потреби, подає зразок правильного написання цифри, букви, з'єднань букв у 1 класі у вільних рядках, у 2-4 класах - на полях сторінки зошита.

Учитель разом з учнями може обрати позначення самооцінки учня, оцінки вчителя для фіксації перевірених робіт. Окрім позначень важливими для організації подальшої роботи є записи оцінювальних суджень щодо виконання письмової роботи. Рекомендуємо формувати в учнів уміння опрацьовувати перевірені роботи за позначками вчителя, визначати місця утруднень, виправляти помилки і в подальшому їх уникати. З цією метою за результатами перевірки на наступних після неї уроках учитель організовує індивідуальну/ диференційовану роботу (у 1-2 класах колективну/групову за типовими помилками/утрудненнями; у 3-4 класах - пріоритетно індивідуальну самостійну роботу). У межах уроку така робота може бути короткотривалою. Водночас планується вона системно й спрямовується на формування навичок самонавчання, уміння знаходити способи подолання виявлених утруднень, розвиток мотивації досягнення успіху, виховання відповідальності за виконувану навчальну діяльність.

Інформацію щодо сформованості певних результатів навчання учня/учениці та процесу їх досягнення, які учень/учениця виявляє під час виконання усних завдань, практичних робіт тощо, рекомендації щодо їх покращення учитель може фіксувати на носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/електронних щоденниках учнів тощо). Оцінювальні судження, записані у робочих зошитах, доцільно не дублювати на інших носіях зворотного зв'язку з батьками. Інформування рекомендуємо здійснювати для створення передумов покращення результатів навчання.

У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендуємо проводити тематичні діагностувальні роботи.

Тематична діагностувальна робота є засобом зворотного зв'язку стосовно опанування учнями частиною очікуваних/обов'язкових результатів навчання з метою оперативного регулювання та коригування освітнього процесу задля підвищення його ефективності. Її рекомендуємо проводити з метою:

  • визначення якісних і кількісних характеристик оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до очікуваних результатів навчання, визначених в освітній програмі;
  • виявлення утруднень в навчальній діяльності учнів, коригування освітнього процесу та (за потреби) внесення коректив до календарно-тематичного планування з метою подолання виявлених в учнів утруднень;
  • прогнозування результатів навчання на наступному етапі опанування програмовим матеріалом з урахуванням шляхів удосконалення методики навчання.

Змістовим наповненням тематичної діагностувальної роботи є система навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності та за результатами виконання яких можна отримати об'єктивну інформацію про досягнення групи взаємопов'язаних очікуваних результатів навчання учня на певному етапі опанування програмовим матеріалом.

Обсяг завдань у тематичній діагностувальній роботі рекомендуємо визначати з урахуванням вікових можливостей учнів виконати завдання протягом 1 навчальної години, а зміст завдань, види навчальної діяльності добирають з урахуванням специфіки предмета вивчення, готовності учнів виконати завдання для виявлення результату.

Діагностувальні роботи можуть містити завдання, які виконують усно (переказ, власне висловлення тощо), письмово (списування, диктант, тестові завдання тощо), практично (дослід, моделювання/ конструювання, виконання практичної роботи тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів.

Завдання діагностувальних робіт пропонуємо добирати таким чином, щоб результат навчання, який оцінюють на даному етапі навчання, можна було чітко визначити за результатами виконання завдання.

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (2-4 кл.), читання вголос (1-4 кл.), читання мовчки (3-4 кл.), читання напам'ять (2-4 кл.), роботу з літературним твором/медіа текстом (2-4 кл.), діалог (усно/письмово, 2-4 кл.), усний переказ (2-4 кл.), письмовий переказ (3-4 кл.), усний твір (2-4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1-4 кл.), диктант (2-4 кл.), робота з мовними одиницями (2-4 кл.). Комбінації навчальних завдань у діагностувальних роботах учитель може визначати самостійно з урахуванням дидактичної доцільності їх поєднання та часу, необхідного для виконання певного навчального завдання. Протягом року запропоновані види навчальних завдань у діагностувальних роботах можуть повторюватись. Кількість разів уміщення одного і того ж навчального завдання (кількість аудіювань, диктантів тощо) учитель може визначати з урахуванням особливостей формування певного очікуваного результату навчання та стану його досягнення учнями. З урахуванням дидактичної доцільності діагностувальна робота може бути представлена у тестовій формі й містити тестові завдання закритого і відкритого типів.

З предметів мовно-літературної освітньої галузі (мова вивчення) система тематичних діагностувальних робіт може містити такі навчальні завдання: аудіювання (1-4 кл.), читання (2-4 кл), говоріння (1-4 кл), письмо (2-4 кл.). Комбінування навчальних завдань у діагностувальних роботах вчитель може здійснювати самостійно. Водночас можна скористатися порадами щодо комбінування завдань у діагностувальних робіт з мови навчання.

З математики тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити навчальні завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо з урахуванням програмового матеріалу, що опрацьовувався.

Водночас учитель може практикувати проведення тематичних діагностувальних робіт, які передбачають перевірку одного із результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв'язувати задачі тощо). Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень. Зміст завдань у такій роботі, зазвичай, може охоплювати різні змістові лінії навчальної програми з математики.

З інтегрованих курсів, змістове наповнення яких охоплює природничу, соціальну і здоров'язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі, тематичні діагностувальні роботи можуть містити тестові завдання закритого і відкритого типів на виявлення стану опанування учнями програмового матеріалу, практичні роботи з картами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється вміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.

Система тематичних діагностувальних робіт у 3-4 класах може містити комплексні діагностувальні роботи для кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну, природничу освітню галузі.

Тематичні діагностувальні роботи з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна», а також з курсів за вибором, зазвичай, не проводять.

Кількість і періодичність діагностувальних робіт з предмета вивчення/нтегрованого курсу учитель може визначати самостійно під час складання календарно-тематичного плану. При цьому пропонуємо враховувати навчальні можливості учнів класу, особливості предмета вивчення/ інтегрованого курсу, блок обов'язкових результатів навчання, сформованість яких має бути зазначена у свідоцтві досягнень, та відповідні навчальні завдання для оцінювання, на які орієнтує методика навчання предмета, а також кількість навчальних годин, виділених на предмет в освітній програмі. Водночас пропонуємо врахувати, що загальна кількість тематичних діагностувальних робіт з різних предметів вивчення/інтегрованих курсів має бути дидактично обґрунтованою. Зазвичай, їх планують через кожні 16-20 навчальних годин опрацювання програмового матеріалу.

Під час складання календарно-тематичного плану рекомендовано дотримуватись санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (розділ V). Пропонуємо планувати проведення тематичних діагностувальних робіт з урахуванням розкладу уроків і передбачати не більше тематичної діагностувальної роботи на навчальний день.

Результатами оцінювання тематичних  діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оскільки тематична діагностувальна робота може містити завдання різних рівнів реалізації навчальної діяльності, то для формулювання оцінювального судження рекомендуємо характеристику результату навчання співвідносити з Орієнтовною рамкою оцінювання з урахуванням видів діяльності, водночас рівня результату навчання учня не визначати. До прикладу: списування виконано, у цілому, правильно, однак ураховуй, що одну букву слова не переносять у наступний рядок. Усно учитель може деталізувати характеристику роботи та коротко зорієнтувати учня або визначити разом з ним перспективу подальшої навчальної діяльності.

Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання рекомендуємо фіксувати у зошитах для тематичних діагностувальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, і повідомляти учням та їхнім батькам.

Якщо учня не було в школі в день проведення діагностувальної роботи, то після повернення він не пише діагностувальної роботи.

Пропонуємо наступний після виконання тематичної діагностувальної роботи урок проводити з метою встановлення зворотного зв'язку щодо якості учіння, зокрема виявлення прогресу здобувача освіти відносно себе самого, створення умов для усунення виявлених утруднень у досягненні очікуваних результатів навчання. На такому уроці рекомендуємо організовувати аналіз виконаних завдань та роботу над виправленням і попередженням помилок. Під час зворотного зв'язку з учнями за результатами тематичного оцінювання учитель має можливість зорієнтувати їх на успіх, спрямувати на саморозвиток і самовдосконалення. Ця робота може бути фронтальною під керівництвом учителя, груповою чи індивідуальною залежно від кількості виявлених типових утруднень у досягненні результатів навчання, які підлягали діагностуванню, та готовності учнів самостійно їх опрацьовувати.

З метою підготовки до наступного після діагностувальної роботи уроку рекомендуємо учителю у зручний для себе спосіб узагальнити виявлені результати навчання учнів класу, визначити їх досягнення та утруднення, спланувати форми і зміст диференційованої та індивідуальної роботи учнів, визначити шляхи подальшої роботи з метою покращення результатів. Форму аналізу діагностувальної роботи вчитель може дібрати на власний розсуд. Такі документи є робочими матеріалами вчителя, необхідними лише Йому для організації освітнього процесу. Тому робочі матеріали вчителя, у тому числі плани-конспекти уроків оформленню за певними зразками не підлягають.

IIІ. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Під час підсумкового оцінювання рекомендуємо зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів загальної середньої освіти, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Рекомендуємо визначати підсумкову оцінку за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» пропонуємо здійснювати шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання, з урахуванням динаміки формування результату навчання.

З метою реалізації індивідуального підходу до учнів під час підсумкового оцінювання результатів навчання та створення можливостей кожному учню/учениці виявляти відповідальність за власне учіння і досягати максимально можливих результатів навчання пропонуємо за 10-15 днів до кінця навчального року узагальнити результати навчання учнів з предметів вивчення/інтегрованих курсів за кожним блоком обов'язкових результатів навчання, який окреслений у свідоцтві досягнень, та визначити стан сформованості/рівень результатів навчання учня/учениці з урахуванням динаміки їх формування. Учитель за рішенням педагогічної ради закладу освіти може фіксувати в класному журналі або лише на носії зворотного зв'язку з батьками попередню оцінку за результатами підсумкового оцінювання. Пропонуємо дотримуватись конфіденційності під час інформування учнів та їхніх батьків про результати оцінювання. У разі висловлення бажання учнів (їхніх батьків) покращити отримані результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу з виявлення стану сформованості тільки тих результатів, які учень хоче покращити. Таку роботу учні, зазвичай, виконують в межах індивідуальної роботи під час уроку.

Підсумкову (річну) оцінку рекомендуємо визначати з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання  індивідуалізованої  діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання. Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі і свідоцтвах досягнень учнів.

Пропонуємо зразок оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу (на прикладі класного журналу для 2 класу, водночас подібне оформлення в усіх класах - додаток 4).

На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків з певного  предмета/інтегрованого курсу пропонуємо записувати номери показників характеристик результатів навчання, що подані у свідоцтві досягнень з відповідної освітньої галузі, а на правій сторінці розвороту журналу - записувати ці показники характеристики результатів навчання у тому порядку, як вони записані у свідоцтві досягнень.

У кожній колонці пропонуємо фіксувати стан сформованості обов'язкових результатів навчання (Сформовано -   ✓; ще формується - нічого не записувати). Якщо в 3-4 класах використовують рівневу оцінку, то замість позначки  ✓ пропонуємо записувати першу букву назви рівня, якому відповідає результат навчання.

У частині класного журналу «Зведений облік навчальних досягнень учнів» рекомендуємо записувати лише рішення педагогічної ради про переведення учня до наступного класу.

Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу, з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти і науки України визначає в установленому законодавством порядку.

 

Ці методичні рекомендації з питань оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів мають рекомендаційний характер. Відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо академічної свободи педагогічних працівників заклад загальної середньої освіти може розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів, дотримуючись таких її ключових показників:

  • система оцінювання дозволяє реалізувати принцип дитиноцентризму в оцінювальній діяльності, що передбачає відкриття учню/учениці перспектив постійного розвитку відповідно до власних можливостей щодо опанування навчальним досвідом;
  • система оцінювання не повинна призводити до розподілу учнів на групи за індивідуальними навчальними можливостями;
  • система оцінювання має відповідати концептуальним засадам Нової української школи та сприяти досягненню обов'язкових результатів навчання учня, визначених у Державному стандарті початкової освіти.

            Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з образотворчого мистецтва

Рівні

навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень

І.

Початковий

1

Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи на частковому рівні, однозначно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення, елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності

2

Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє певні творчі вміння та навички у практичній діяльності, володіє незначною частиною термінологічного мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку

3

Учень (учениця) здатний сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним образно- художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом

ІІ. Середній

4

Учень (учениця) може відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, в основному розуміє образну сферу художнього твору; застосування знань та термінологічного запасу на практиці задовільне

5

Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну понятійну основу, але не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного художньо-мистецького мислення; виявляє задовільне знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий

6

Учень (учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи, має достатньо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє


 

 

самостійно зробити аналіз художнього твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва

ІІІ.

Достатній

7

Учень (учениця) може відтворити різні візуальні образи, проте робить непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання не достатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній діяльності учня

8

Учень (учениця) вміє сприймати і репродукувати візуальні образи певного рівня, досить повно аналізує художньо- образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи та життєві явища; на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації

9

Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього образу і художньо- образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів образотворчого мистецтва; не завжди самостійно систематизує та узагальнює художній матеріал

ІV. Високий

10

Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може виправляти самостійно

11

Учень (учениця) володіє тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх з творами інших


 

 

мистецтв   та   життєвими   явищами,  застосовувати                  набуті знання в образотворчій діяльності

12

Учень (учениця) має міцні, ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу (жанри, митці, твори образотворчого мистецтва) у межах програми, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та життєвими явищами. Учень (учениця) свідомо послуговується мовою візуального мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх образів, має достатньо високий рівень художньо- мистецького мислення у розвитку світопізнання і світовідчуття; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності


Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з трудового навчання

Оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання здійснюється у двох аспектах: оцінюється рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання практичних робіт. Критерії, за якими здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів мають комплексний характер. До них належить: рівень застосування знань та умінь в практичній роботі; уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт (якість виробу); уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи; рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рівень самостійності у процесі організації і виконанні роботи (планування трудових процесів, самоконтроль і т. п.), виявлення елементів творчості.

 

Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень

 

 

І. Початковий

1

Учень (учениця) може розпізнавати деякі об'єкти вивчення (матеріали, моделі, схеми тощо) та називає їх (на побутовому рівні); знає правила безпеки при роботі в навчальних майстернях

2

Учень (учениця) описує деякі технологічні об'єкти; розпізнає інструменти та обладнання для виконання практичних робіт

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення (обізнаний з деякими технологічними поняттями); може використовувати за призначенням робочі інструменти та обладнання

II. Середній

4

Учень (учениця) знає окремі факти, що стосуються технологічних об'єктів; виконує елементарні прийоми роботи інструментом

5

Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал з допомогою вчителя; може виконувати окремі операції; дотримується послідовності виготовлення виробу; володіє прийомами роботи інструментом


 

6

Учень (учениця) самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу; дотримується технології виготовлення виробу; з допомогою учасників проекту і учителя виконує завдання, що стосуються певних етапів проектної діяльності

III. Достатній

7

Учень (учениця) самостійно і логічно відтворює фактичний і теоретичний матеріал; виконує практичну роботу відповідно до інструкцій вчителя; з допомогою учасників проекту і учителя виконує завдання, що стосуються усіх етапів проектної діяльності

8

Учень (учениця) виявляє розуміння навчального матеріалу, наводить приклади; може самостійно обирати конструктивні елементи виробу; раціонально організовує робоче місце

9

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує набуті знання і уміння у стандартних ситуаціях; може самостійно та обґрунтовано обирати конструктивні елементи виробу

IV. Високий

10

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями та уміннями і застосовує їх у нестандартних ситуаціях; з допомогою учасників проекту і учителя проектує та виконує всі види запланованих робіт

11

Учень (учениця) володіє глибокими знаннями і навичками з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, знаходить і аналізує додаткову інформацію; самостійно проектує та виконує всі види запланованих робіт, допускаючи при цьому незначні відхилення у технологічних операціях

12

Учень (учениця) має системні знання та навички з предмета, свідомо використовує їх, у тому числі, у проблемних ситуаціях; самостійно проектує та виконує, використовуючи відповідні технології, всі види запланованих робіт


Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з мистецтва

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо- естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентним змістом мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, і передбачає:

формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури;

розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;

формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо- образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання та інтерпретації художніх творів;

розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Об'єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін учнями мають стати:

здатність учнів сприймати, розуміти і відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);

вміння і навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);

обізнаність у сфері мистецтв - елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види і жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);

загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку.

 

Рівні навчальних досягнень

 

Бали

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень

 

 

І Початковий

 

 

1

Учень (учениця) розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу


 

 

під   час   практичної  художньої  діяльності;        виявляє елементарний розвиток художньо-образного мислення

 

 

 

 

2

Учень (учениця) розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (домінують розрізнені судження про види мистецтва)

 

 

 

 

3

Учень (учениця) розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно- термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності з опорою на пояснення та зразок вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (переважає повторення суджень вчителя про мистецтво).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ Середній

 

 

 

 

4

Учень (учениця) розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинуто слабо (на рівні сукупності окремих суджень)

 

 

 

 

5

Учень (учениця) розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній діяльності, але без переносу у змінені ситуації; художньо-образне мислення розвинуто слабо (на рівні сукупності суджень з використанням окремих пояснень)

 

 

6

Учень (учениця) розуміє та усвідомлює переважну більшість тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи


 

 

потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуто слабо (судження аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ Достатній

 

 

 

 

7

Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно- термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (судження аргументуються, з'являються окремі аналогії, асоціації)

 

 

 

 

8

Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями і термінами; застосовує засвоєний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації).

 

 

 

 

9

Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди адекватно використовує; застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинуто (формулюються окремі висновки, узагальнення)

 

 

 

 

ІV Високий

 

 

 

 

10

Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо розвинуто, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв'язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв та життєвих явищ


 

 

 

 

 

 

 

11

Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час інтерпретації художніх творів аргументує висновки, власні оцінки й твердження, ілюструє їх прикладами; широко користується спеціальною термінологією відповідно до програмових вимог; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуто, характеризується використанням нестандартних асоціативних зв'язків, порівнянь творів різних видів мистецтва (за аналогією, контрастом) та відповідних життєвих явищ

 

 

 

 

 

12

Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, під час інтерпретації художніх творів робить самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмових вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинуто, характеризується оригінальністю, що дає змогу учневі широко використовувати асоціативні зв'язки

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з музичного мистецтва

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з музичного мистецтва

 

І.

Початковий

1

Учень (учениця) сприймає та виконує музичні твори на частковому рівні, небагатослівно характеризує їх, демонструє слабо сформоване художньо-образне мислення, елементарні навички та вміння у практичній музичній діяльності

2

Учень (учениця) володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття музичних творів, виявляє певні вміння й навички, володіє незначною частиною спеціальної


 

 

музичної термінології, словниковий запас дозволяє

викласти думку на елементарному рівні

3

Учень (учениця) здатний сприймати та виконувати окремі фрагменти музичних творів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину музичного тематичного матеріалу; послуговуючись обмеженим термінологічним і словниковим запасом

 

ІІ. Середній

4

Учень (учениця) здатний сприймати та виконувати музичні твори на репродуктивному рівні, але не розуміє художньо-образної сфери музичних творів; застосування знань і спеціальної музичної термінології на практиці задовільне

5

Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи виконати окремі музичні твори, котрі мають художньо конкретну словесну, понятійну основу; але не завжди вміє інтерпретувати музичні твори, які вимагають абстрактного художнього мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної музичної термінології; словниковий запас небагатий

6

Учень (учениця) здатний сприймати і відтворювати основну частину музичного матеріалу, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує музичні твори, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити порівняння, висновок про прослухану чи виконану музику

 

ІІІ.

Достатній

7

Учень (учениця) здатний сприймати та виконувати музичні твори, але робить непереконливі висновки, непослідовно викладає свої думки, допускає термінологічні помилки; учень (учениця) знає найважливіший тематичний музичний матеріал, але знання нестійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни в музичній діяльності учня

8

Учень (учениця) уміє сприймати та виконувати музичні  твори,  досить   повно   аналізує               художньо-


 

 

образний зміст твору, але має стандартне мислення,

йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднувати музичні твори та життєві явища; недостатньо володіє спеціальною музичною термінологією при аналізі музичних явищ

9

Учень (учениця) виявляє достатнє засвоєння тематичного музичного матеріалу, але допускає неточності у використанні спеціальної музичної термінології, які потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки у виконанні музичного твору й художньо-образному оформленні своїх роздумів про прослухану музику; не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний матеріал

 

ІV. Високий

10

Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи музичні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях, при використанні спеціальної музичної термінології, а також під час виконання музичних творів, у більшості випадків уміє обґрунтовано довести свою думку про музичні явища, йому важко виконати окремі фрагменти музичного твору. Указані неточності може виправляти самостійно

11

Учень (учениця) володіє тематичним музичним матеріалом у межах програми, уміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у нових музичних завданнях, демонструє знання спеціальної музичної термінології, їх усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, інтерпретувати музичні твори, асоціювати їх з творами інших мистецтв та життєвими явищами, застосовувати здобуті знання в музичній діяльності

12

Учень (учениця) має глибокі, ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу у межах програми, здатний узагальнювати, сприймати та виконувати музичні твори, застосовувати асоціативні зв'язки між музичними творами, творами інших мистецтв і життєвими явищами; свідомо використовувати


 

 

спеціальну   музичну    термінологію    в    роздумах,

висновках та узагальненнях про прослуханий чи виконаний твір, пропонує нетипові, цікаві художньо- творчі уявлення; рівень світосприйняття та світовідчуття мистецького мислення достатньо високий; самостійно використовує набуті знання, уміння та здібності в музичній діяльності

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з української мови, української та зарубіжної літератури

 

 Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі функціонального підходу до шкі­льного мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації; високу мовну культуру особистості; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості.

Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії та мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення.

Практична мовленнєва орієнтація шкільного курсу мови та оцінювання результатів навчан­ня особливо актуальні з огляду на реформування середньої загальноосвітньої школи, одним із найважливіших завдань якої має бути розвиток творчих здібностей, ініціативності, пізна­вальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовувати для розв'язання життєвих проблем. В оцінюванні результатів навчання мови треба враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:

а) врахування основної мети, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості;

б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи - знання, вміння й навички, досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

в) функціонального підходу до шкільного мовного курсу, який передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення.

Об'єктами оцінювання мають бути:

           -  мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності;

           -  знання про мову й мовлення;

-  мовні вміння та навички;

- досвід творчої діяльності;

                 - досвід особистого емоційно-ціннісного ставлення до світу.

 

 

 

Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності

I. Аудіювання (слухання - розуміння  )

 

                1. Перевіряється здатність учня  сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання  із одного прослуховування:

а) розуміти:

-         мету висловлювання;

-         фактичний зміст;

-         причинно-наслідкові зв’язки;

-         тему і основну думку висловлювання;

-         виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) давати оцінку прослуханому.

Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за одним із   варіантів.

Варіант перший: учитель читає один раз незнайомий учням текст, а потім пропонує серію запитань з варіантами відповідей. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання: (наприклад, 1.3, де цифра «1» – номер запитання, а цифра «3» – номер обраної відповіді).

Варіант другий: учні одержуть видрукувані запитання та варіанти відповідей на них і відзначають галочкою правильний з їхнього погляду варіант.

У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-12 класах - ­12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Для  одержання достовірних  результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.

2. Матеріал для контрольного завдання: зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так:

Клас

Обсяг та час звучання текстів, що належать до

художнього стилю

інших стилів

5-й

400-500 слів

4-5 хвилин

300-400 слів

3-4 хвилин

6-й

500-600

5-6

400-500

4-5

7-й

600-700

6-7

500-600

5-6

8-й

700-800

7-8

600-700

6-7

9-й

800-900

8-9

700-800

7-8

10-й

900-1000

9-10

800-900

8-9

11-й

1000-1100

10-11

900-1000

9-10

12-й

1100-1200

11-12

1000-1100

10-11

 

3. Одиниця контролю: відповідi учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4.Оцінювання.

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він має пройти перевірку додатково, щоб одержати відповідний бал.

 

 

II. Говоріння та письмо

 (діалогічне та монологічне мовлення)

 

Під час перевірки складених учнями висловлювань (діалогів, усних і письмових переказів та творів) ураховується ступінь повноти вираження теми, міра самостійності виконання роботи, ступінь вияву творчих здібностей, особистого ставлення до змісту висловлювання.  

Діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення перевіряється в 5-12 класах.

1.     Перевіряються здатність учнів:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

б) демонструвати вміння:

-         складати діалог  відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;

-         самостійно досягати комунікативної мети;

-         використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

-         дотримуватися теми спілкування;

-         додержуватися правил спілкування.;

-         дотримуватись норм літературної мови;

-         демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність,     виразність, доречність, винахідливість тощо);

в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;

г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника.

Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями при його оцінюванні.

Перевірка рівня сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням вибрати одну із запропонованих  тем чи мовленнєвих ситуацій(теми чи ситуації пропонуються різного рівня складності), обдумати її  й обговорити із товаришем  перед класом у формі діалогу протягом 3-5 хвилин. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2.     Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням  тематики соціокультурної  змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей та пізнавальних інтересів учнів.

3.     Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу визначається так:

 

Клас

Орієнтовна кількість реплік для двох учнів

5-й

6-7 реплік

6-й

7-8 реплік

7-й

8-10 реплік

8-й

10-12 реплік

9-й

12-14 реплік

10-й

14-16 реплік

11-й

16-18 реплік

12-й

18-20 реплік

 

Примітка. Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

4.     Оцінювання.

 

Критерії оцінювання

 

Рівень

Бали

Характеристика складених учнями діалогів

 

Початковий

(Бали  цього рівня одержу-ють учні, ус-піхи яких у самостійному складанні діа-логу поки що незначні)

1

В учня виникають значні труднощі у підтриманні діалогу. Здебільшого він відповідає на запитання лише “так” чи “ні” або аналогічними уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру.

2

Учень відповідає на елементарні запитання короткими репліками, що містять недоліки різного характеру, але сам досягти комунікативної мети не може.

3

Учень бере участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, може не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета  досягається ним лише частково.

Середній

(Балів цього рівня заслуго-вують учні, які досягли певних результатів у складанні діалогу за двома-чотирма показниками з нескладної теми, але за іншими критеріями результати поки що незначні)

4

Учень бере участь у діалозі з нескладної за змістом теми, в основному досягає мети спілкування, проте репліки його недостатньо вдалі, оскільки не враховують належним чином ситуацію спілкування, не відзначаються послідовністю, доказовістю; трапляється чимало помилок у доборі слів, побудові речень, їх інтонуванні тощо.

5

Учень бере участь у діалозі за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією,  додержує елементарних правил поведінки в розмові, загалом досягає комунікативної мети, проте допускає відхилення від теми, мовлення його характеризується стереотипністю, недостатньою різноманітністю і  потребує істотної корекції тощо.

6

Учень успішно досягає комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, його репліки загалом є змістовними,  відповідають основним правилам поведінки у розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.

Достатній

(Балів цього рівня заслуговують учні, які са-мостійно, у цілому вправно за більшістю кри-теріїв склали діалог з теми, що містить певну проблему, продемонстру-вали належну культуру спіл-кування, проте за деякими з критеріїв(від  2-х до 4-х) їх мовлення ще містить певні недоліки )

7

Діалогічне мовлення учня за своїм змістом спрямовується на розв’язання певної проблеми, загалом є змістовним, набирає деяких рис невимушеності; з’являються елементи особистісної позиції щодо предмета обговорення, правила спілкування в цілому додержуються, але ще є істотні недоліки(за 4-ма критеріями): невисокий рівень самостійності й аргументованості суджень, можуть траплятися відхилення від теми,  помилки в мовному оформленні реплік тощо.

8

Учень загалом  вправно бере участь у діалозі за ситуацією, що містить  певну проблему, досягаючи комунікативної мети, висловлює судження і певною мірою аргументує їх з допомогою загальновідомих фактів, у діалозі з’являються елементи оцінних характеристик, узагальнень, що базуються на використанні прислі’їв і приказок, проте допускаються певні недоліки за кількома критеріями(3-ма).

9

Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності і культури мовлення (чітко висловлюють  думки, виявляють вміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника), але в діалозі є певні недоліки за 2-ма критеріями, наприклад: нечітко виражається особиста позиція співбесідників,  аргументація не відзначається оригінальністю тощо.

Високий

(Балів цього рів-ня заслуговують учні, які проде-монстрували високу культуру спілкування, переконливо аргументуючи свої думки з приводу проблемної теми, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи “за“ і “проти“ в їх обговоренні тощо)

10

Учні складають діалог за проблемною ситуацією, демонструючи належний рівень мовленнєвої культури, вміння  формулювати  думки, обгрунтовуючи  власну позицію, виявляють готовність уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; додержуються правил мовленнєвого етикету; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу звичайно відповідає нормам, проте за одним з критеріїв можливі певні недоліки.

11

Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми(або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди на той самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми,  виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.

12

Учні складають глибокий за змістом і досконалий за формою діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми(або ж самі визначають проблему для обговорення), демонструючи вміння уважно і доброзичливо вислухати співрозмовника, коротко, виразно, оригінально сформулювати свою думку, дібрати цікаві, влучні, дотепні, переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі й  з власного життєвого досвіду, зіставити різні погляди на той самий предмет;  здатні змінити свою думку в разі незаперечних аргументів іншого; додержуються правил поведінки і мовленнєвого етикету в розмові.

       
         

 

Мовне оформлення оцінюють орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Примітка. Під мовним оформленням діалогу, тексту слід розуміти наявність/ відсутність порушень лексичних, фразеологічних, граматичних (морфологічних, синтаксичних) стилістичних, орфоепічних, акцентологічних, інтонаційних норм української літературної мови, а також соціальних норм українського мовленнєвого етикету.

 

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір);

письмо ( письмові переказ і твір)

1.     Перевіряється здатність учня:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається(усно чи письмово);

б) демонструвати вміння:

-         будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод з кінофільму, сприйнятий(побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

-         ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

-         розкривати тему висловлювання;

-         виразно відображати  основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

-         викладати матеріал логічно, послідовно;

-         використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

-         додержувати єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

-         трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

-         створювати оригінальний текст певного стилю;

-         аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;

-         викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Організація контролю здійснюється за одним з двох варіантів.Варіант перший: усі учні виконують роботу самостійно. Варіант другий: учні складають висловлювання на основі диференційованого підходу ( для початкового рівня пропонуються докладні допоміжні матеріали, для середнього ( допоміжні матеріали загального характеру, а для одержання балів достатнього  і високого рівнів необхідно написати переказ чи твір самостійно.

Перевірка здатності говорити (усно переказувати чи створювати текст) здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка здатності письмово переказувати і створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою або самостійно прочитаний) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

 

А. Переказ. Переказ із творчим завданням.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується ,окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи,  обов’язково пов'язаної із змістом переказу.

У тому разі, коли матеріал читається безпосередньо перед контрольною роботою, обсяг тексту орієнтовно визначається так:

 

Клас

Кількість слів

5-й

100-150

6-й

150-200

7-й

200-250

8-й

250-300

9-й

300-350

10-й

350-400

11-й

350-450

12-й

400-450

 

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути в межах пропонованих для певного класу норм.

Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:

 

Клас

Кількість сторінок

5-й

 

0,3-0,5

6­-й

7-й

 

0,5-0,75

8-й

9-й

 

0,75-1,0

10-й

11-й

 

1,0-1,5

12-й

 

Твір.

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів.

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:

 

Клас

Кількість сторінок

5-й

0,5-1,0

6-й

1,0-1,5

7-й

1,5-2,0

8-й

2,0-2,5

9-й

2,5-3,0

10-й

3,0-3,5

11-й

3,0-3,5

12-й

3,5-4,0

4.Оцінювання.

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, - зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

 

 

Рівень

 

 

Бали

 

 

Характеристика змісту виконаної роботи

Грамотність

орфографічних і пунктуаційних

лексичних, грама-

тичних і

стилістичних

Початковий

(Бали  цього рівня одержу-ють учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв)

1

Учень будує лише окремі, не пов'язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна*.

15-16

і більше

 

 

 

 

 

9-10

2

Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна й одноманітна.

13-14

3

За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені.

11-12

Середній

(Балів цього рівня заслуго-вують учні, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі)

 

4

Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників(до семи), наприклад: характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську лексику).

9-10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7-8

5

За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників( до шести): роботі властива поверховість  висвітлення теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін.

7-8

6

За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо.

5-6

Достатній

(Балів цього рівня заслуго-вують учні, які

досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень  текст (у разі переказу – з урахуванням виду переказу), вдало добираються лексичні засоби (у разі переказу – використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але в роботі є недоліки (до чотирьох),  наприклад: відхилення від теми, порушення послі-довності її викладу; основна думка не аргументується тощо.

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5-6

8

Учень самостійно будує достатньо повне (у разі переказу – з урахуванням виду переказу), осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще  недоліки за певними показниками(до трьох).

3

9

Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у разі переказу – з урахуванням виду переказу); розкриває тему, висловлює основну думку (у разі переказу – авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (у разі переказу – використовує авторські засоби виразності, образності мовлення); однак припускається окремих недоліків (за двома показниками): здебільшого це відсутність виразної особистісної позиції чи належної її аргументації тощо.

1+1

(негруба)

Високий

(Балів цього рівня  заслуго-вують учні, які

вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіста-вляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосову-ютьвисловлюван-ня до особли-востей певної мовленнєвої ситуації, комунікатив-ного завдання)

 

10

Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу – з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему; (у разі переказу – зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності і виразності тексту; але за одним з критеріїв допущено недолік.

 

1

 

3

11

Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу – з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання; висловлює власну думку, зіставляє її з думками своїх однокласників (у разі переказу – враховує авторську позицію), вміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.

 

 

1 (негруба)

 

 

2

12

Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю.

 

 

 

 

1

 

*Окрім того, оцінюючи усне висловлювання, враховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях - наявність: 1) орфографічних та пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція); 2) лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція). Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого заслуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на два.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу  до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається  кількість балів за мовне оформлення і  їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється в бік більшого числа.

 

III. Читання

Читання вголос

            Контрольна перевірка читання вголос здійснюється в 5-9 класах

1.     Перевіряються здатність учня:

а) демонструвати певний рівень розуміння прочитаного;

б) виявляти вміння:

-         читати із достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

в) виражати з допомогою темпу, тембру, гучності читання особливості змісту, стилю тексту, авторський задум;

г) пристосовувати читання до особливостей слухачів (ступеня підготовки, зацікавленості певною темою тощо).

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

2.     Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).

3.     Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80-120 слів за хвилину).

4.     Оцінювання.

Критерії оцінювання

 

Рівень

Бали

Характеристика читання

Початковий

(Бали  цього рівня одержуть учні, які чита-ють дуже пові-льно, припус-каються знач-ної кількості помилок у структуруванні тексту і речен-ня, прочитанні і вимові слів, інтонуванні речень)

1

Учень читає, не зв’язуючи слова між собою інтонаційно, не відділяючи одне речення від іншого, припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); вимовляє в багатьох випадках слова відповідно до їх написання, а не до норм вимови; швидкість читання в кілька разів  нижча за норми.

2

Учень читає, відриваючи окремі слова одне від одного, не завжди відділяє одне речення від іншого; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів, слів); вимовляє в багатьох випадках слова відповідно до їх написання, а не до норм вимови; швидкість читання складає орієнтовно третину від норми.

3

Читання   характеризується певним  рівнем зв’язності, який проте ще недостатній, як і темп, що наближається до половини норми. Допускається ще велика кількість помилок різного характеру.

Середній

(Бали цього рівня заслуго-вують учні, які читають зі швидкістю, що на-ближається до норми, поділяючи текст на рече-ння, пов'язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно і виразно, припу-скаючись помилок в інтонуванні, вимові тощо)

4

Учень читає, зі швидкістю, що дещо перевищує половину норми, поділяючи текст на речення, але припускається значної кількості помилок в інтонуванні речень різних типів;  у поділі речень на смислові частини, неправильно ставить логічний наголос; припускається орфоепічних помилок; читання не досить плавне.

5

Учень читає зі швидкістю, що наближається до норми, в основному правильно інтонуючи кінець речення, але припускається помилок у поділі речень на смислові частини, логічному наголошуванні слів, а також в інтонуванні речень певної синтаксичної будови (за програмою відповідного класу); припускається орфоепічних помилок;  читання не досить плавне.

6

Учень читає зі швидкістю, що відповідає нормі, правильно інтонуючи кінець речення, логічно наголошуючи слова, але робить окремі помилки в поділі речень на смислові частини та в  інтонуванні речень певної синтаксичної будови (за програмою відповідного класу); припускається орфоепічних помилок; читання не досить плавне.

Достатній

(Бали цього рівня заслуговують учні, які чита-ють плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення і поді-ляють їх на смислові відрі-зки, але припу-скаються певних недоліків за деякими критері-ями(вираження авторського за-думу, виконання комунікативно-го завдання; норм орфоепії, дикції)

7

Учень читає зі швидкістю в межах норми, у цілому плавно, правильно інтонуючи речення певної синтаксичної будови (за програмою відповідного класу), роблячи логічні наголоси; поділ речення на смислові відрізки в цілому логічно правильний, але цей поділ не пристосований до особливостей слухацької аудиторії; емоційне забарвлення тексту в читанні відсутнє; є орфоепічні помилки.

8

Учень читає швидко, плавно, досить правильно інтонуючи речення певних синтаксичних структур, роблячи логічні наголоси; поділ речення на смислові відрізки логічно правильний, але не завжди пристосований до особливостей слухацької аудиторії; темп, тембр, гучність читання не пов'язані з певним комунікативним завданням; емоційне забарвлення тексту наявне, але воно не виявляє авторського задуму; є орфоепічні помилки.

9

Учень читає швидко, плавно, правильно інтонуючи речення різної синтаксичної будови; поділ речення на смислові відрізки та логічне наголошування слів правильні, але в окремих випадках темп, тембр, гучність читання не пов'язані з відповідним комунікативним завданням; емоційне забарвлення недостатньо виявляє авторський задум;  можуть бути орфоепічні помилки.

Високий

(Бали цього рівня заслуговують учні, які чита-ють плавно, швидко, прави-льно інтонують речення і поді-ляють їх на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язують комунікативне завдання; чита-ють орфоепічно правильно, з гарною дикцією)

10

Учень читає виразно, з гарною дикцією; інтонація (поділ речень на смислові частини, логічне наголошування слів, мелодика речень різної синтаксичної будови), емоційне забарвлення, тембр, темп, гучність читання відтворюють авторський задум, стильові характеристики тексту, але в читанні можуть бути окремі недоліки(наприклад, недостатньо враховано комунікативне завдання, особливості слухацької аудиторії), незначні орфоепічні огріхи.

11

Читання учня повністю відповідає усім зазначеним вище критеріям (глибоке проникнення у зміст прочитаного, бездоганне дотримання орфоепічних, інтонаційних норм, виразна передача авторського задуму, стильових характеристик тексту, врахування комунікативного завдання, особливостей слухацької аудиторії).

12

Учень читає винятково виразно, з гарною дикцією; глибоко й тонко відтворюючи емоційне забарвлення, авторський задум, стильові характеристики тексту; вміло виконує комунікативне завдання, визначене вчителем або самостійно.

       

 

Читання мовчки

1. Перевіряються здатність учня:

     а) читати незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти й запам’ятовувати після одного прочитування:

-         фактичний зміст,

-         причинно-наслідкові зв'язки;

-   тему і основну думку;

-         виражально-зображувальні засоби прочитаного твору;

б) давати оцінку прочитаному.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за одним із варіантів. Варіант перший.: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому фіксується час, витрачений кожним учнем на читання - з метою визначення швидкості). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один з них і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Варіант другий: учні одержуть видруковані запитання та варіанти відповідей на них і відзначають “галочкою” правильний з їхнього погляду варіант.

 

У 5 класі учням пропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6-12 класах – 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу і були нормально завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

 

 

Клас

Обсяг тексту для читання мовчки

художнього стилю

інших стилів

5-й

360-450 слів

300-360 слів

6-й

450-540 слів

360-420 слів

7-й

540-630 слів

420-480 слів

8-й

630-720 слів

480-540 слів

9-й

720-810 слів

540-600 слів

10-й

810-900 слів

600-660 слів

11-й

900-990 слів

660-720 слів

12-й

990-1000 слів

720-800 слів

 

2.     Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання тестового характеру, складені за текстом, що запропонований для читання, та швидкість читання.

3. Оцінювання.

Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).

Швидкість читання мовчки по класах оцінюється із урахуванням таких норм:

Клас

Швидкість читання мовчки (слів за хвилину)

5-й

100 – 150

6-й

110 – 180

7-й

120 – 210

8-й

130 – 240

9-й

140 – 270

10-й

150 – 300

11-й

160 – 330

12-й

170 – 360

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує  на два бали менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.

У цілому оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру та належну швидкість читання). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботу, він має пройти перевірку додатково з тим,  щоб одержати відповідний бал.

 

ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь

 

Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з функціональним підходом до шкільного мовного курсу.

1.     Перевірці підлягають знання та вміння з мови, які необхідні передусім для правильного використання мовних одиниць.

Перевірка здійснюється фронтально в письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

Учням пропонується:

-         розпізнавати вивчені мовні явища;

-         групувати, класифікувати;

-         сполучати слова,  доповнювати, трансформувати  речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

-         виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

2.       Для контрольної перевірки використовуються завдання тестового характеру, складені на матеріалі  слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Учитель визначає, який із запропонованих нижче варіантів тестового контролю з його погляду доцільніший.

Варіант перший.  Учням пропонується 12 тестових завдань з вибірковими відповідями.

Варіант другий. Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу до класу. Два з них мають торкатися розпізнавання мовних одиниць, а чотири -- їх побудови, реконструювання, редагування, використання. До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

3.     Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4.     Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так.

Варіант перший. За кожне правильно виконане завдання учень одержує по одному балу. Варіант другий. За правильне виконання кожного з 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу (у разі неправильного виконання 0 балів). Один бал за кожне завдання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, що за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботу, він має пройти відповідну перевірку додатково  з тим, щоб одержати відповідний бал.

 

Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

1.     Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2.     Матеріал для контрольного завдання. Для контрольного текстового диктанту використовується текст, доступний для учнів даного класу.

Обсяг диктанту по класах:

 

Клас

Кількість слів в тексті

5-й

90-100

6-й

100-110

7-й

110-120

8-й

120-140

9-й

140-160

10-й

170-180

11-й

180-190

12-й

190-200

 

П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами.

3.     Одиниця контролю: текст, записаний учнем з голосу вчителя.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

-         орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:

1) на правила, які не включені до шкільної програми;

2) на ще не вивчені правила;

3) у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота;

4) у передачі так званої авторської пунктуації.

–  повторювані  помилки ( помилка у тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів), вважається однією помилкою однотипні (помилки на те само правило), але в різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють грубі і негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі:

1) у винятках з усіх правил;

2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях;

3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший;

5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);

6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;

7) в заміні українських букв російськими;

-         п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

-            орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляються, але не враховуються.

 

Нормативи оцінювання по класах:

 

Бали

Кількість помилок

1

15-16 і більше

2

13-14

3

11-12

4

9-10

5

7-8

6

5-6

7

4

8

3

9

1+1 (негруба)

10

1

11

1 (негруба)

12

 

Виведення підсумкового (семестрового) балу

 

Підсумковий бал ставиться в кінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з мови.

Підсумковий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

-    аудіювання (слухання-розуміння );

-    говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

-         письмо (диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

-         читання (вголос та мовчки);

-         відомості про мову, мовні вміння;

-         ведення зошитів.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ та письмовий твір, мовні знання та вміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Для фронтальної та індивідуальної перевірки виділяються години, що зазначені у відповідному орієнтовному плануванні тематичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів 5-12 класів з рідної мови.

Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) або диктанту, залежно від характеру навченого матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок - для того, щоб кожний учень за семестр одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору.

Примітки. *Загальна кількість контрольних робіт з тематичного оцінювання розподіляється порівну протягом року: у формі тестування і  в формі диктанту.

**Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом семестру; для них можна не відводити окремих уроків.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до12 балів двічі за семестр. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, вміння правильно оформити роботи.

У тому разі коли вчитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на семестр), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Протягом семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка: “за тему” (знання з мови, мовні та правописні вміння й навички, при цьому кількість колонок залежить від кількості тематичних блоків), “аудіювання”, “діалог”, “усний переказ” та/чи “усний твір”, “письмовий переказ” та/чи “письмовий твір”, “читання вголос”, “читання мовчки”.

Підсумкова оцінка виводиться таким чином: підраховується кількість балів, одержаних учнем з кожного виду перевірки, і загальна сума ділиться на кількість контрольних робіт.

 

 

 

Оцінювання навчальних досягнень учнів з української та світової літератури має здійснюватися за такими критеріями:

 

Рівні

навчальних досягнень

 

Бали

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних персонажів тощо)

 

2

Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо)

3

Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, упізнає літературний факт за описом або визначенням)

II. Середній

4

Учень (учениця) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал

 

5

Учень (учениця) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів

6

Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові звязки, дає визначення літературних термінів з прикладами

ІІІ. Достатній

7

Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту

 

8

Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань

9

Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу лiтературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань

ІV. Високий

10

Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал

 

11

Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розвязання, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них

12

Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень з трудового навчання

СКЛАДЕНО НА ОСНОВІ 

Наказу  МОН України від 19.08.2016 №1009

“Про внесення змін до наказу Міністерства освіти

і науки України    від 21.08.2013 № 1222

Додатка до листа Міністерства освіти і науки

України від 11.08 2020 №1/9-430

“Інструктивно-методичні рекомендації  щодо

викладання навчальних предметів у закладах

загальної середньої освіти

у 2020/2021 навчальному році”

Трудове навчання (технології)

Загальні критерії оцінювання

Об’єктами оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання можуть бути:

– рівень застосування знань та умінь в практичній роботі;

– проєктно ­ технологічна діяльність учнів;

– уміння користуватися різними видами конструкторсько ­ технологічної документації та іншими джерелами інформації;

– якість виконання практичних робіт;

– рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції;

– рівень самостійності у процесі організації і виконання роботи (планування трудових процесів, самоконтроль і т.п.), виявлення елементів творчості.

На результат оцінювання навчальних досягнень учнів впливають  дотримання правил безпечної праці і санітарно ­гігієнічних вимог та уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи.

Вимоги оцінювання навчальних досягнень застосовуються відповідно до Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, передбачених навчальною програмою та  з урахуванням вікових особливостей учнів.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учні можуть розпізнавати деякі об’єкти вивчення (матеріали, інструменти, моделі тощо) та називають їх (на побутовому рівні)

 

2

Учні описують незначну частину технологічних об’єктів; частково розпізнають інструменти та обладнання для виконання практичних робіт

 

3

Учні мають фрагментарні уявлення з предмета вивчення (обізнані з деякими технологічними поняттями); з допомогою вчителя виконують елементарні практичні завдання; використовують за призначенням робочі інструменти та обладнання

Середній

4

Учні знають окремі відомості, що стосуються технологічних об’єктів; застосовують елементарні прийоми роботи інструментом

 

5

Учні відтворюють навчальний матеріал, необхідний для виконання практичних робіт, з допомогою вчителя; виконують окремі технологічні операції з недоліками; частково володіють прийомами роботи інструментом

 

6

Учні самостійно відтворюють значну частину навчального матеріалу, необхідного для виконання практичних робіт;  виконують окремі частини технологічних операцій

Достатній

7

Учні самостійно і логічно відтворюють фактичний і теоретичний матеріал, необхідний для виконання практичних робіт; виконують практичну роботу відповідно до інструкцій вчителя; частково контролюють власні навчальні дії; з допомогою учасників проекту і учителя виконують завдання , що стосуються окремих етапів проектної діяльності

 

8

Учні виявляють розуміння навчального матеріалу, наводять приклади, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між технологічними операціями; використовують набуті знання і уміння в стандартних ситуаціях

 

9

Учні володіють навчальним матеріалом і реалізовують свої знання та вміння в практичній діяльності; можуть аналізувати і систематизувати інформацію в процесі проектної діяльності

Високий

10

Учні володіють глибокими знаннями та уміннями і застосовують їх у нестандартних ситуаціях; беруть активну участь в розробленні та реалізації технологічного процесу; з допомогою учасників проекту і учителя проектують та виконують всі види запланованих робіт

11

Учні володіють гнучкими знаннями і навичками в межах вимог навчальної програми, аргументовано використовують їх у нестандартних ситуаціях, знаходять і аналізують додаткову інформацію; самостійно розробляють технологічний процес виготовлення виробу та забезпечують його виконання; самостійно проектують та виконують всі види запланованих робіт

 

Високий

12

Учні мають системні знання та навички з предмета, свідомо використовують їх, у тому числі, у проблемних ситуаціях; самостійно розробляють технологічний процес виготовлення виробу та забезпечують його якісне виконання; самостійно проектують та виконують, використовуючи відповідні технології, всі види запланованих робіт

Оцінювання засвоєння теоретичного матеріалу

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий  

1

Учень може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи.  

 

2

Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення, виявляє здатність елементарно висловити думку.

 

3

Учень відтворює менше половини навчального матеріалу, з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

ІІ. Середній

4

Учень знає, близько половини навчального матеріалу, здатний відтворювати його не в повному обсязі відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя.

 

5

Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний дати визначення понять, але при цьому допускав помилки. З допомогою вчителя може відтворили значну частину матеріалу, частково обґрунтувати та проаналізувати її, зробити висновки.

 

6

Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. З допомогою вчителя може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляти допущені помилки.

ІІІ. Достатній

7

Учень виявляє знання і розуміння переважної більшості навчального матеріалу. З епізодичною консультацією вчителя застосовує знання для виконання практичних-завдань. Користується необхідною конструкторсько-технологічною документацією.

 

8

Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал в стандартних ситуаціях, вміє аналізувати, робити висновки..Відповідь його повна, логічна,обґрунтована,але з деякими неточностями. Самостійно використовує теоретичні знання для виконання практичних завдань. Користується необхідною конструкторсько-технологічною документацією.

 

9

Учень правильно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє узагальнювати і систематизувати інформацію. Самостійно застосовує знання для виконання практичних завдань. Користується всіма видами конструкторсько-технологічної документації, що передбачена програмою.

ІV. Високий

10

Учень володіє глибокими, міцними знаннями і здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності. Виявляє елементи творчого підходу в проектуванні, конструюванні, моделюванні та виготовленні виробів.

 

11

Учень володіє узагальненими знаннями з предмета, виявляє творчий підхід у проектуванні, конструюванні, моделюванні та виготовленні виробів. Користується різними видами конструкторсько-технологічної-документації, використовує додаткові джерела інформації.

 

12

Учень має системні знання, виявляє здатність приймати творчі рішення у виконанні теоретичних і практичних завдань. Вільно володіє різними видами конструкторсько-технологічної документації, вміє самостійно розробляти окремі її види. Систематично користується додатковими джерелами інформації.

Оцінювання проєктно-технологічної діяльності

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

З постійною допомогою вчителя виконує тільки фрагменти практичних завдань. Виготовлений проєкт (виконана робота) повністю не відповідає якісним показникам. Учень допускає значні відхилення від установлених вимог при виконанні більшості технологічних операцій та прийомів роботи.

 

2

Практичні завдання виконує лише з допомогою вчителя. Виготовлений проєкт (виконана робота) повністю не відповідає якісним показникам. Переважна частина робіт виконана з помилками в прийомах роботи та технологічних операціях.

 

3

Виготовлений проєкт (виконана робота) містить велику кількість грубих відхилень від установлених якісних показників. Значна частина робіт виконана з помилками в прийомах роботи та технологічних операціях.

ІІ. Середній

4

Практичні завдання виконує під керівництвом вчителя. Виготовлений проєкт (виконана робота) містить багато суттєвих відхилень від установлених якісних показників, проте можливе їх виправлення. Майже половина технологічних операцій виконується з помилками у прийомах і способах роботи.

 

5

Виготовлений проєкт (виконана робота) містить суттєві відхилення від встановлених якісних показни­ків, але виріб може бути використаний за призначенням. Частину технологічних операцій виконує з помилками у прийомах і способах роботи.

 

6

Виготовлений проєкт (виконана робота) має окремі відхилення від якісних показників. Виконує практичну роботу з певною кількістю по­милок у прийомах та технологічних операціях.

ІІІ. Достатній

7

Виготовлений проєкт (виконана робота) достатнього рівня якості, але має окремі відхилення від установлених вимог. Правильно виконує переважну більшість (технологічних операцій, є несуттєві відхилення в прийомах і способах роботи.

 

8

Виготовлений проєкт (виконана робота) хорошого рівня якості, але є незначні відхилення від встановлених норм. Правильно виконує всі прийоми і технологічні операції в межах визначених норм часу.

9

Виготовлений проєкт (виконана робо­та) хорошого рівня якості, але є несуттєві відхилення від встановлених норм. Правильно виконує всі прийоми і технологічні операції в межах норм визначеного часу.

 

ІV. Високий

10

Правильно виконує всі прийоми і технологічні операції в межах визначених норм часу: Виготовлений проєкт (виконана робота) високого рівня якості.

 

11

Правильно і впевнено виконує всі прийоми і технологічні операції в межах визначених норм часу. Виготовлений проєкт (виконана робота) високого рівня якості.

 

12

Бездоганно виконує всі прийоми і технологічні операції в межах визначених норм часу. Виготовлений проєкт (виконана робота) високого рівня якості.

Оцінювання  організації робочого місця, дотримання правил безпечної праці і санітарно-гігієнічних вимог

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учні в організації робочого місця є постійні суттєві порушення. Систематично допускаються порушення правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

 

2

 Учні в організації робочого місця є значні відхилення прийнятих вимог. Систематично допускаються порушення правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

 

3

 Учні в організації робочого місця є значні відхилення прийнятих вимог. Періодично  допускаються порушення правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

Середній

4

 Учні в організації робочого місця є незначні недоліки. В окремих випадках допускаються порушення правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

 

5

 Учні в організації робочого місця є незначні порушення. В окремих випадках допускаються окремі порушення правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

 

6

 Учні в організації робочого місця є незначні порушення. В окремих випадках допускаються порушення правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

Достатній

7

 Учні в організації робочого місця відповідає вимогам. Дотримується правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

 

8

 Учні в організації робочого місця відповідає вимогам. Дотримується правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

 

9

 Учні в організації робочого місця відповідає вимогам. Дотримується правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

Високий

10

 Учні в організації робочого місця забезпечують зразково. Дотримується правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

 

11

Учні в організації робочого місця забезпечують високий рівень. Дотримується правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

 

12

Учні в організації робочого місця самостійно і систематично забезпечує зразкову організацію праці. Дотримується правил техніки безпеки та санітарно- гігієнічних вимог.

 

 

Математика. Критерії оцінювання навчальних досягнень

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З МАТЕМАТИКИ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

До навчальних досягнень учнів з математики, які підлягають оцінюванню, належать:

·         теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;

·         знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

·         здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв'язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на монотонність, розв'язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);

·         здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв'язання навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв'язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються такі рівні навчальних досягнень школярів з математики:

Початковий рівень ‑ учень(учениця) називає математичний об'єкт (вираз, формули, геометричну фігуру, символ), але тільки в тому випадку, коли цей об'єкт (його зображення, опис, характеристика) запропоновано йому (їй) безпосередньо; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

Середній рівень ‑ учень (учениця) повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним (нею) у процесі навчання, здатний (а) розв'язувати завдання за зразком.

Достатній рівень ‑ учень (учениця) самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати математичні операції, загальні методи і послідовність (алгоритм) яких йому (їй) знайомі, але зміст та умови виконання змінені.

Високий рівень ‑ учень (учениця) здатний(а) самостійно орієнтуватися в нових для нього (неї) ситуаціях, складати план дій і виконувати його; пропонувати нові, невідомі йому (їй) раніше розв'язання, тобто його (її) діяльність має дослідницький характер.

Оцінювання якості математичної підготовки учнів з математики здійснюється в двох аспектах: рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв'язування задач і вправ.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень

 

I. Початковий

 

1

Учень (учениця) розпізнає один із кількох запропонованих математичних об'єктів (символів, виразів, геометричних фігур тощо), виділивши його серед інших; читає і записує числа, переписує даний математичний вираз, формулу; зображує найпростіші геометричні фігури (малює ескіз)

2

Учень (учениця) виконує однокрокові дії з числами, найпростішими математичними виразами; впізнає окремі математичні об'єкти і пояснює свій вибір

3

Учень (учениця) співставляє дані або словесно описані математичні об'єкти за їх суттєвими властивостями; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання

 

II. Середній

4

Учень (учениця) відтворює означення математичних понять і формулювання тверджень; називає елементи математичних об'єктів; формулює деякі властивості математичних об'єктів; виконує за зразком завдання обов'язкового рівня

5

Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій прикладами із пояснень вчителя або підручника; розв'язує завдання обов'язкового рівня за відомими алгоритмами з частковим поясненням

6

Учень (учениця) ілюструє означення математичних понять, формулювань теорем і правил виконання математичних дій власними прикладами; самостійно розв'язує завдання обов'язкового рівня з достатнім поясненням; записує математичний вираз, формулу за словесним формулюванням і навпаки

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) застосовує означення математичних понять та їх властивостей для розв'язання завдань у знайомих ситуаціях; знає залежності між елементами математичних об'єктів; самостійно виправляє вказані йому (їй) помилки; розв'язує завдання, передбачені програмою, без достатніх пояснень

8

Учень (учениця) володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; розв'язує завдання, передбачені програмою, з частковим поясненням; частково аргументує математичні міркування й розв'язування завдань

9

Учень (учениця): вільно володіє визначеним програмою навчальним матеріалом; самостійно виконує завдання в знайомих ситуаціях з достатнім поясненням; виправляє допущені помилки; повністю аргументує обґрунтування математичних тверджень; розв'язує завдання з достатнім поясненням

 

IV. Високий

10

Знання, вміння й навички учня (учениці) повністю відповідають вимогам програми, зокрема: учень (учениця) усвідомлює нові для нього (неї) математичні факти, ідеї, вміє доводити передбачені програмою математичні твердження з достатнім обґрунтуванням; під керівництвом учителя знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх; розв'язує завдання з повним поясненням і обґрунтуванням

11

Учень (учениця) вільно і правильно висловлює відповідні математичні міркування, переконливо аргументує їх; самостійно знаходить джерела інформації та працює з ними; використовує набуті знання і вміння в незнайомих для нього (неї) ситуаціях; знає, передбачені програмою, основні методи розв'язання завдання і вміє їх застосовувати з необхідним обґрунтуванням

12

Учень (учениця) виявляє варіативність мислення і раціональність у виборі способу розв'язання математичної проблеми; вміє узагальнювати й систематизувати набуті знання; здатний(а) до розв'язування нестандартних задач і вправ

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії у системі загальної освіти затверджені Наказом МОН № 1222 від 21.08.2013 року

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі  навчання.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати  знання  у нових ситуаціях виокремлено  рівні навчальних досягнень учнів, що  оцінюються за 12­бальною шкалою.

Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.  

При  оцінюванні рівня навчальних досягнень  з хімії враховується:

оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

 рівень засвоєння теоретичних знань;

 сформованість експериментальних умінь, необхідних  для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;

 здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;

 уміння розв’язувати розрахункові задачі.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.

Оцінювання теоретичних знань

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні)

2

Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини

Середній

4

Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ

5

Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять

6

Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить  приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти

8

Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти

9

Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить   висновки

Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

Оцінювання практичних робіт

Рівні навчальних досягнень

Характеристика навчальних досягнень учнів

Початковий

Учень (учениця) знає правила безпеки під час проведення практичних робіт, виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом вчителя

Середній

Учень (учениця) складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів

Достатній

Учень (учениця) самостійно виконує практичні роботи згідно з інструкцією, описує спостереження, робить   висновки

Високий

Учень (учениця) виконує хімічні експерименти, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; описує поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки; виконує експериментальні задачі за власним планом

 

Оцінювання розв’язування розрахункових задач

Рівні навчальних досягнень

Характеристика навчальних досягнень учнів

Початковий

Розв’язування задач не передбачене

Середній

Учень (учениця) складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою

Достатній

Учень (учениця) наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв’язує задачі, користуючись алгоритмом

Високий

Учень (учениця) самостійно і раціонально розв’язує задачі; розв’язує комбіновані задачі

 

Погоджено

на засіданні методичного об’єднання

вчителів суспільно-природничих дисциплін

04. 09. 2020

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

  • При оцінюванні рівня навчальних досягнень з хімії враховується:
  • Рівень засвоєння теоретичних знань;
  • Оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;
  • Сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;
  • Здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;
  • Уміння розв'язувати розрахункові задачі.

Оцінювання теоретичних знань

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні)

2

Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини

Середній

4

Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ

5

Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять

6

Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу

Достатній

7

Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить  приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти

8

Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти

9

Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить   висновки

Високий

10

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки

11

Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки

12

Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

Оцінювання практичних робіт

Практична робота – це метод навчання хімії, який передбачає самостійне виконання учнями дослідів протягом уроку за інструкцією підручника або без неї після вивчення теми або розділу курсу хімії з метою вдосконалення вже набутих знаньі умінь на практиці та їх перевірки.

Головна мета практичних робіт дати учням конкретні знання про речовини та явища, що вивчаються,  і прищепити практичні навички та уміння.

Завдання практичних робіт полягає у вдосконаленні експериментальних умінь та навичок учнів з хімії. На відміну від лабораторних дослідів практичні роботи проводяться відразу ж після вивчення відповідних питань програми, якоїсь підтеми, теми, або розділу. Інакше вони втратять свою методичну цінність.

Рівні навчальних досягнень

Характеристика навчальних досягнень учнів

Початковий

Учень (учениця) знає правила безпеки під час проведення практичних робіт, виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом вчителя

Середній

Учень (учениця) складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів

Достатній

Учень (учениця) самостійно виконує практичні роботи згідно з інструкцією, описує спостереження, робить   висновки

Високий

Учень (учениця) виконує хімічні експерименти, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; описує поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки; виконує експериментальні задачі за власним планом

Оцінювання розв’язування розрахункових задач

Рівні навчальних досягнень

Характеристика навчальних досягнень учнів

Початковий

Розв’язування задач не передбачене

Середній

Учень (учениця) складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою

Достатній

Учень (учениця) наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв’язує задачі, користуючись алгоритмом

Високий

Учень (учениця) самостійно і раціонально розв’язує задачі; розв’язує комбіновані задачі

Критерії оцінювання контрольних робіт

Для контрольної перевірки знань необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають опиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати і характеризувати, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, розв'язувати проблемні завдання, висловлювати свою думку та позицію. До контрольної роботи мають включатися завдання як у тестовій формі так і відкритих з короткою та розгорнутою відповіддю.

Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші (зі штампом навчального закладу) та зберігаються протягом року.

Оцінювання контрольних робіт

Рівні навчальних досягнень

Характеристика навчальних досягнень учнів

Початковий

Не всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді неправильні або дуже поверхові; розв’язки контрольних задач відсутні або мають велику кількість помилок.

Середній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на суттєву кількість питань дуже стислі або поверхові; розв’язки контрольних задач містять значну кількість неточностей.

Достатній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на деякі питання недостатньо змістовні; наведені в цілому правильні розв’язки більшості контрольних задач, може допускати несуттєві помилки.

Високий

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані глибоко й ґрунтовно; містять змістовні відповіді на теоретичні питання; наведені правильні розв’язки комбінованих задач.

 

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ФІЗИКИ Й АСТРОНОМІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

Під час визначення рівня навчальних досягнень з фізики оцінюється:

 

Рівень володіння теоретичними знаннями;

Рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв’язування задач чи вправ різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних, комбінованих тощо);

Рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання лабораторних робіт, спостережень і фізичного практикуму.

Критерії оцінювання рівня володіння учнями теоретичними знаннями

 

Рівні навчальних досягнень

 

Бали

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень

 

 

 

I.                    Початковий

 

1

 

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують відповіді «так» чи «ні»

 

2

 

Учень (учениця) описує природні явища на основі свого попереднього досвіду, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді

 

3

 

Учень (учениця) з допомогою вчителя зв’язно описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні чи астрономічні явища, розрізняє буквені позначення окремих фізичних чи астрономічних величин

 

 

 

II.                  Середній

 

4

 

Учень (учениця) з допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях учителя тощо

 

5

 

Учень (учениця) описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці вимірювання окремих фізичних чи астрономічних величин і формули з теми, що вивчається

 

6

 

Учень (учениця) може зі сторонньою допомогою

Пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул)

 

 

 

III.                Достатній

 

7

 

Учень (учениця) може пояснювати явища, виправляти допущені неточності, виявляє знання і розуміння основних положень (законів, понять, формул, теорій)

 

8

 

Учень (учениця) уміє пояснювати явища, аналізувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (вчителя, однокласників тощо) робити висновки

 

9

 

Учень (учениця) вільно та оперативно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок

 

 

 

IV.                Високий

 

10

 

Учень (учениця) вільно володіє вивченим матеріалом, уміло використовує наукову термінологію, вміє опрацьовувати наукову інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї, самостійно використовувати їх відповідно до поставленої мети

 

11

 

Учень (учениця) на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми, оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання

 

12

 

Учень (учениця) має системні знання, виявляє здібності до прийняття  рішень, уміє аналізувати природні явища і  робить відповідні висновки й узагальнення, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при розв’язуванні задач

 

Визначальним показником для оцінювання вміння розв’язувати задачі є їх складність, яка залежить від:

 

1)      Кількості правильних, послідовних, логічних кроків та операцій, здійснюваних учнем; такими кроками можна вважати вміння (здатність):

 

Усвідомити умову задачі;

Записати її у скороченому вигляді;

Зробити схему або малюнок (за потреби);

Виявити, яких даних не вистачає в умові задачі, та знайти їх у таблицях чи довідниках;

Виразити всі необхідні для розв’язку величини в одиницях СІ;

Скласти (у простих випадках – обрати) формулу для знаходження шуканої величини;

Виконати математичні дії й операції;

Здійснити обчислення числових значень невідомих величин;

Аналізувати і будувати графіки;

Користуватися методом розмінностей для перевірки правильності розв’язку задачі;

Оцінити одержаний результат та його реальність.

2)      Раціональності обраного способу розв’язування;

 

3)      Типу завдання (з одної або з різних тем (комбінованого), типового (за алгоритмом) або нестандартного).

 

 

Початковий рівень (1‑3 бали)

 

Учень (учениця) уміє розрізняти фізичні чи астрономічні величини, одиниці вимірювання з певної теми, розв’язувати задачі з допомогою вчителя лише на відтворення основних формул; здійснює найпростіші математичні дії

 

Середній рівень (4‑6 балів)

 

Учень (учениця) розв’язує типові прості задачі (за зразком), виявляє здатність обґрунтувати деякі логічні кроки з допомогою вчителя

 

Достатній рівень (7‑ 9 балів)

 

Учень (учениця) самостійно розв’язує типові задачі й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язку

 

Високий рівень (10‑ 12 балів)

 

Учень (учениця) самостійно розв’язує комбіновані типові задачі стандартним або оригінальним способом, розв’язує нестандартні задачі

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні лабораторних і практичних робіт

 

При оцінюванні рівня володіння учнями практичними вміннями та навичками  під час виконання фронтальних лабораторних робіт, експериментальних задач, робіт фізичного практикуму враховуються знання алгоритмів спостереження, етапів проведення дослідження (планування дослідів чи спостережень, збирання установки за схемою; проведення дослідження, знімання показників з приладів), оформлення результатів дослідження – складання таблиць, побудова графіків тощо; обчислювання похибок вимірювання (за потребою), обґрунтування висновків проведеного експерименту чи спостереження.

 

Рівні складності лабораторних робіт можуть задаватися:

 

Через зміст та кількість додаткових завдань і запитань відповідно до теми роботи;

Через різний рівень самостійності виконання роботи (при постійній допомозі вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції);

Організацією нестандартних ситуацій (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів та матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).

Обов’язковим при оцінюванні є врахування дотримання учнями правил техніки безпеки під час виконання фронтальних лабораторних робіт чи робіт фізичного практикуму.

 

 Початковий рівень (1‑3 бали)

 

Учень (учениця) називає прилади та їх призначення, демонструє вміння користуватися окремими з них, може скласти схему досліду лише з допомогою вчителя, виконує частину роботи без належного оформлення

 

Середній рівень (4‑ 6 балів)

 

Учень (учениця) виконує роботу за зразком (інструкцією) або з допомогою вчителя, результат роботи учня дає можливість зробити правильні висновки або їх частину, під час виконання та оформлення роботи допущені помилки

 

 Достатній рівень (7‑ 9 балів)

 

Учень (учениця) самостійно монтує необхідне обладнання, виконує роботу в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності проведення дослідів та вимірювань. У звіті правильно й акуратно виконує записи, таблиці, схеми, графіки, розрахунки, самостійно робить висновок

 

Високий рівень (10‑12 балів)

 

Учень (учениця) виконує всі вимоги, передбачені для достатнього рівня, визначає характеристики приладів і установок, здійснює грамотну обробку результатів, розраховує похибки (якщо потребує завдання), аналізує та обґрунтовує отримані висновки дослідження, тлумачить похибки проведеного експерименту чи спостереження.  Більш високим рівнем вважається виконання роботи за самостійно складеним оригінальним планом або установкою, їх обґрунтування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з біології

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів слід ураховувати:

• якість знань: повноту, глибину, гнучкість, системність, міцність;

• сформованість предметних умінь і навичок;

• рівень володіння "розумовими операціями: аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, уміння робити висновки;

• досвід творчої діяльності — уміння виявляти проблеми та розв'язувати їх;

• самостійність суджень.

Якість знань характеризується:

• повнотою знань — кількістю знань, визначених навчальною програмою;

• глибиною знань — усвідомленням існуючих зв'язків між групами знань;

• гнучкістю знань — умінням учнів застосовувати одержані знання у стандартних і нестандартних ситуаціях;

• системністю знань — усвідомленням структури знань, їх послідовності як ба-

зових для інших;

• міцністю знань — тривалістю збереження їх у пам'яті, відтворенням у необхідних ситуаціях;

• навичками дії — доведеними до автоматизму в результаті виконання вправ, завдань;

• ціннісним ставленням та особистим досвідом учнів, їх переживаннями, які виявляються у ставленні до людей, явищ природи.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I.Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення

2

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

3

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

II. Середній

4

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

III. Достатній

7

Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

8

Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності

9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

IV. Високий

10

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

 

Оцінювання лабораторних і практичних робіт з біології

При оцінюванні лабораторних і практичних робіт враховується:

·         обсяг виконання завдань роботи;

·         наявність помилок, їх кількість;

·         оформлення роботи (порядок оформлення, виконання рисунків біологічних обєктів, охайність тощо);

·         для лабораторних робіт наявність і зміст висновків (відповідність меті та змісту завдань роботи, повнота, логічність, послідовність тощо);

·         для практичних робіт наявність і зміст звіту про роботу;

·         рівень самостійності під час виконання завдань і формулювання висновків (написання звіту).

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Початковий

1

Учень (учениця) знає правила техніки безпеки і з допомогою вчителя, використовуючи робочий зошит чи підручник, розпізнає й називає біологічні терміни.

2

Учень (учениця) дотримується правил техніки безпеки і з допомогою вчителя фрагментарно виконує лабораторну чи практичну роботу без оформлення. Намагається дати характеристику біологічного об'єкта чи явища на елементарному рівні.

3

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя фрагментарно виконує практичну роботу без належного оформлення. Допускає значні неточності в спостереженнях, підписах малюнків, заповненні таблиць під час вивчення біологічних об'єктів і явищ.

Середній

4

Учень (учениця) за інструкцією з допомогою вчителя виконує лабораторну чи практичну роботу з неповним оформленням. Виявляє елементи допитливості та спостережливості, розпізнає більшість об'єктів, які вивчаються, і відтворює матеріал на елементарному рівні.

5

Учень (учениця) за інструкцією учень з допомогою вчителя виконує практичну чи лабораторну роботу, частково оформлює їх. Логічно відтворює значну частину матеріалу, елементарно підписує малюнки й заповнює таблиці, схеми.

6

Учень/учениця учень за інструкцією з допомогою вчителя виконує роботу, оформляє її без висновків. Робить елементарні порівняння, виявляє основні риси, особливості живих об'єктів, явищ, розв'язує прості типові задачі.

Достатній

7

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, робить неповні висновки з допомогою вчителя. Починає усвідомлювати мету роботи, встановлює й описує причинно-наслідкові зв'язки. Оперує основними поняттями й термінами. Розв'язує прості типові задачі.

8

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, звертаючись за консультацією до вчителя, оформляє її, робить неповні висновки. Правильно, за планом, проводить спостереження, відображаючи особливості живого об'єкта, процесів, що в ньому відбуваються. Робить висновки, узагальнення, вільно аргументуючи будову та функції, пристосування живих об'єктів та їх складових частин; розв'язує типові задачі.

9

Учень/учениця за інструкцією самостійно старанно виконує роботу, оформлює її, робить нечітко сформульовані висновки, самостійно правильно аргументує особливості біологічних об'єктів і явищ, вирішує стандартні ситуації, аналізує хід спостережень, бачить правильні наслідкові зв'язки між будовою та функціями живих об'єктів; самостійно розв'язує типові задачі.

Високий

10

Учень/учениця за інструкцією виконує роботу, оформлює її, робить чітко сформульовані висновки й узагальнення. Вільно застосовує більшість біологічних понять, здійснює класифікацію біологічних об'єктів, явищ. Проявляє повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності; розв'язує задачі в межах програми.

11

Учень/учениця учень за інструкцією ретельно виконує роботу, оформлює її, робить логічно побудовані висновки й узагальнення. Чітко розуміє суть біологічних процесів. Вільно аналізує будову й функції живого у зв'язку з впливом зовнішнього середовища. Визначає причинно-наслідкові зв'язки, володіє прийомами роботи з додатковимиджерелами інформації.

12

Учень/учениця ретельно свідомо виконує, роботу, оформлює її; аналізує, робить самостійно обгрунтовані висновки. Усвідомлено обирає форми, методи, засоби, прийоми досягнення поставленої навчальної мети. Використовує додаткові джерела інформації для розв'язання поставлених питань. Уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання. Вільно розв'язує задачі різного рівня складності.


 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З БІОЛОГІЇ

Для контрольної перевірки знань необхідно використовувати завдання різної форми і різних рівнів складності. Завдання для контрольної роботи мають опиратися не тільки на базові знання учнів, а й на вміння їх застосовувати. Тому необхідно включати завдання, що вимагають від учнів описувати і характеризувати, порівнювати й класифікувати, використовувати діаграми, таблиці та графіки, надавати або вибирати пояснення, формулювати пояснення причинно-наслідкових зв’язків, розв'язувати проблемні завдання, висловлювати свою думку та позицію. До контрольної роботи мають включатися завдання як у тестовій формі так і відкритих з короткою та розгорнутою відповіддю.

Оцінювання контрольних робіт

Рівні навчальних досягнень

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Початковий

  Не всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді неправильні або дуже     поверхові; відповіді на творчі завдання відсутні або мають велику кількість помилок.

Середній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей містять значну кількість помилок; відповіді на творчі завдання відсутні або містять значну кількість неточностей.

Достатній

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані; відповіді на встановлення відповідностей, послідовностей наведені в цілому правильні, відповіді на творчі завдання можуть допускати несуттєві помилки.

Високий

Всі завдання контрольної роботи опрацьовані глибоко й ґрунтовно; містять змістовні відповіді на творчі теоретичні питання.

 

 

 

 

Затверджено

Наказ директора

від 31.08.2021р № 68 а-о

 

 

Заходи по запобіганню булінгу на 2021-2022н.р.

 

 

Назва заходу

Класи

Термін проведення

Відповідальний

1

Провести  в школі  тиждень протидії поширення булінгу   «Стоп, булінг»

1-9 кл

Протягом року

Класоводи, класні керівники

2.

Поради «Як допомогти дітям упоратися з булінгом».

1-9 кл.

Протягом року

Класоводи, класні керівники

3.

Години спілкування на тему: «Кібербулінг».

5-9 кл

Протягом року

Класні керівники

4.

Корисні правила-поради для  профілактики і подолання кібер-булінгу.

9 кл.

Протягом року

Класні керівники

5.

Перегляд відео презентацій «Булінг в школі. Як його розпізнати», «Кібербулінг або агресія в інтернеті: Способи розпізнання і захист дитини».

5-9 кл.

Листопад-Грудень

Класні керівники

6.

Поради батькам, щоби зменшити ризик булінгу та  кібербулінгу для своєї дитини.

Батьки

Грудень

Травень

Педагог-організатор

7.

Міні-тренінг "Як навчити дітей безпечної поведінки в Інтернеті".

2-9 кл.

Протягом року

Класні керівники

8.

Круглий стіл для педагогічного колективу «Безпечна школа. Маски булінгу».

Педагогічний колектив

Квітень

Педагог-організатор

 

9.

Перегляд відеороликів «Нік Вуйчич про булінг у школ»,  "«Булінг у школі та як з ним боротися – говоримо  з Уповноваженим Президента України..», «Зупиніться!!! МОЯ Історія про Булінг і Кібербулінг».

 

1-9 кл.

Протягом року

Педагог-організатор

10.

Виставка плакатів на тему «Шкільному булінгу скажемо – Ні!»

5-9 кл.

Березень

Класні керівники

 

 

 

 

 

ПРАВИЛА ПРИЙОМУ В РИХТІВСЬКУ ГІМНАЗІЮ

Для зарахування учня до навчального закладу батьки або особи, які їх замінюють, подають наступні документи:
  • Заяву на ім'я директора гімназії. Заяву про зарахування дитини до гімназії можуть подати тільки батьки або особи, які їх замінюють. 
  • Копію свідоцтва про народження.
  • Медичну картку встановленого зразка.

Правила поведінки здобувачів освіти Рихтівської гімназії

 

 

 

Правила поведінки здобувачів освіти в освітньому закладі

 

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальну середню освіту»  учень – це особа, яка навчається і виховується в одному із загальноосвітніх навчальних закладів, зарахування до яких, як правило, здійснюється з 6 років.

Статус учнів як учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов’язки визначаються Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно – правовими актами чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про освіту»  учні  як здобувачі освіти мають право на:

-         навчання упродовж життя та академічну мобільність;

-         індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

-         якісні освітні послуги;

-         справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

-         відзначення успіхів у своїй діяльності;

-         свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;

-         безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

-         повагу людської гідності;

-         захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

-         користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

-         доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;

-         інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення.

Учні як здобувачі освіти зобов’язані:

-         виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

-         поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

-         відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

-         дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов Статуту освітнього закладу.

Здобувачі освіти мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Здобувачам освіти забороняється:

  • допускати прояви грубості, вульгарності;
  • палити у приміщеннях і на території навчального закладу;
  • використовувати петарди;
  • вживати алкогольні напої, наркотичні та токсичні речовини;
  • псувати державне, громадське та особисте майно.

Загальні правила поведінки 

 

  • Учень приходить в школу за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце з першим дзвінком, готує все необхідне навчальне приладдя.
  • Не можна приносити на територію школи з будь-якою метою і використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, сигарети, наркотики і інші одурманюючі засоби й отрути.
  • Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.
  • Не можна без дозволу педагогів (за узгодженням з батьками) йти з школи та її території в урочний час.
  • У разі пропуску занять до 3-х днів учень зобов'язаний пред'явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, що їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов'язаний представити довідку з медичної установи.
  • Учень школи повинен проявляти пошану до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші - молодшим, хлопчики - дівчаткам.
  • Поза школою поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім'я школи.
  • Учні бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.
  • До учнів, які привласнили чужі речі, будуть застосовані дисциплінарні стягнення. У разі спричинення збитку чужому майну, батьки учнів, які заподіяли збиток, несуть матеріальну відповідальність.
  • Учні, які знайшли втрачені або забуті, на їх думку, речі належить здати черговому, який знаходиться на першому поверсі школи.
  • Фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки.
  • Не дозволяється жувати гумку, користуватися плеєром і мобільним телефоном на уроках.
  • Учень зобов'язаний виконувати домашні завдання в терміни, встановлені шкільною програмою.
  • На першу вимогу вчителя слід надати щоденник.
  • Щодня вести запис домашніх завдань в щоденнику.
  • Приносити на заняття всі необхідні підручники, зошити, письмове приладдя, інструменти, робочий і спортивний одяг, засоби індивідуального захисту.

Поведінка на уроках

 

  • Коли вчитель входить в клас, учні встають, вітаючи вчителя. Так само учні вітають будь-якого дорослого, який увійшов до класу під час занять, окрім уроків інформатики, коли учні працюють за комп'ютером.
  • Під час уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших товаришів від занять розмовами, іграми й іншими справами, що не стосуються уроку.
  • Якщо під час занять учню необхідно вийти з класу, то він повинен попросити дозволу у вчителя, піднявши руку.
  • Якщо учень хоче поставити питання вчителеві або відповісти на питання вчителя, він піднімає руку.
  • Під час уроку учень має право ставити питання вчителеві, якщо не зрозумів матеріал під час пояснення.
  • Учень має право в коректній формі відстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних спірних і неоднозначних питань.

Поведінка учнів на перервах

  • Під час перерви учень зобов'язаний: 

   - підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці; 
-вийти з класу; 
            - реагувати на зауваження чергового вчителя. 

  • Час перерви - особистий час кожного учня. Він може його проводити по своєму розумінню, проте, не повинен заважати іншим.
  • Під час перерви учні можуть вільно переміщатися по школі, окрім тих місць, де їм заборонено знаходитися в цілях безпеки.
  • Під час перерв забороняється бігати по сходах, поблизу вікон і в інших місцях, не пристосованих для ігор.
  • Під час перерв забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу.
  • У школі категорично забороняється тютюнопаління.
  • Категорично заборонено самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна.
  • На перервах школярі можуть звернутися до свого класного керівника, чергового учителя, дирекції школи за допомогою, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

 

Поведінка учнів в їдальні

  • Під час обіду в їдальні належить дотримуватися хороших манер і поводитися пристойно.
  • Учні повинні шанобливо ставитись до працівників їдальні.
  • Учні приходять в їдальню після закінчення уроку у визначений час.
  • Розмовляти під час обіду слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.
  • Учні прибирають стіл після вживання їжі.
  • Учні дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.
  • Забороняється приходити в їдальню у верхньому одязі.
  • Забороняється виносити їжу з їдальні.

 

Поведінка учнів у бібліотеці

  • Не дозволяється користуватися мобільними телефонами.
  • Слід дотримуватися тиші.
  • Олівці, ручки, лінійки використовувати в бібліотеці за призначенням. Не дозволяється підносити їх близько до очей, засовувати до носа чи вуха, розмахувати перед обличчям інших учнів-читачів.
  • Під час відвідування шкільної бібліотеки забороняється бігати по бібліотеці, штовхатися поблизу вікон, шаф та стелажів, кидатися будь-якими предметами, битися чи порушувати тишу і порядок якимось іншим способом.
  • Під час знаходження в бібліотеці не вживайте їжу.
  • Залишити зайві речі в класній кімнаті.
  • Дотримуйтесь культури спілкування у бібліотеці, при роботі в читальній залі, з документами, матеріалами.
  • Учням забороняється знаходитись в бібліотеці у відсутності чи без дозволу бібліотекаря.
  • Дбайливо ставитися до друкованих видань (не рвати, не м'яти і не робити поміток).
  • Повертати літературу у встановлені терміни.
  • Не виносити книги з бібліотеки без відмітки в читацькому формулярі.
  • Уважно переглядати екземпляр на наявність дефектів перед тим, як віднести додому. У разі виявлення слідів псування повідомити бібліотекаря.
  • Не переставляти книги з одного місця на інше.
  • Якщо екземпляр загублений, потрібно придбати рівноцінне видання і здати в бібліотеку, пояснивши ситуацію.

 

Рекомендації до зовнішнього вигляду учнів

  • У школу учні повинні приходити в одязі, який відповідає дресс-коду закладу.
  • Рекомендується не використовувати косметику і не носити прикраси на заняття.
  • Спортивний одяг, призначений для уроків фізкультури, на інших уроках недоречний.
  • Знаходитися в школі у верхньому одязі без особливих на те причин не дозволяється.
  • На урочисті загальношкільні заходи учні приходять у святковій формі.
  • На вечори, концерти учні вибирають одяг по рекомендації батьків і на свій розсуд (дотримуючись морально-етичних норм).

Правила поведінки учнів під час екскурсії

 

  • Під час слідування до місця перебування та назад дотримуватися правил дорожнього руху, не виходити на проїжджу частину.
  • Без дозволу керівника групи не залишати місця перебування.
  • В разі поганого самопочуття негайно повідомити керівника групи.
  • Дотримуватися правил пристойної поведінки та виконувати розпорядження керівника групи.
  • Не торкатися незнайомих предметів, які можуть бути вибухонебезпечними.

 

Обов’язки чергового по класу

 

  • Чергові призначаються відповідно до графіка чергування по класу.
  • Черговий учень здає і приймає клас.
  • Чергові допомагають вчителю підготувати клас для наступного уроку, роблять посильне прибирання класної кімнати.
  • Під час перерви черговий учень (учні) провітрюють клас, допомагають вчителеві розвісити навчальний матеріал для наступного уроку, роздають зошити на прохання вчителя.
  • Наприкінці робочого дня чергові учні готують клас для наступного робочого дня (протирають пил з меблів, поливають квіти тощо). 

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

(відповідно до листа МОНУ від 29.01.2019 №1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчіх актів України щодо протидії булінгу (цькування) від 18.12.2018 №2657-VIII")

1.     В разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків Комісії, створеної у закладі освіти з розгляду випадків булінгу, повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та служби у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

2.     Виконується рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

3.     Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

4.     Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування ) та накладаються адміністративні стягнення:

Цькування неповнолітнього карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(850 та 1700 гривень відповідно)або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Така ж поведінка,вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років,тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гнучкий  графік 

 проведення контрольних робіт  вчителями – предметниками

 під час дистанційного навчання у 2019-20н.р.

 

 

Предмети

Класи

 

3

4

5

6

7

8

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Укр. мова

14-18.05

15-

19.05

25-

28.05

19-

21.05

26-

28.05

19-

21.05

11-

13.05

Англ.. мова

28.04-

5.05

6.05-

13.05

6.05-20.05

13.05-

20.05

14.05-

18.05

5.05-

12.05

23.04-

28.04

Математика

15.05-

19.05

21.05-

25.05

26.05-

28.05

27.05-

29.05

 

 

 

Алгебра

 

 

 

 

27.05-

29.05

27.05-

29.05

25.05-

27.05

Геометрія

 

 

 

 

26.05-

28.05

27.05-

29.05

25.05-27.05

Біологія

 

 

 

13.03-

15.05

06.05-

08.05

04.05-

06.05

13.05-

15.05

Фізика

 

 

 

 

21.05-

25.05

04.05-

06.05

30.04-

05.05

Хімія

 

 

 

 

04.05-06.05

13.05-

14.05

07.05-

11.05

 

 

 Заступник директора з Н В Р                                                               О.П.Горич